zabrudnennia-vody

Чи небезпечний золовідвал Дарницької ТЕЦ на озері Гарячка?

Наразі немає достатньо даних, щоб встановити, чи справді золовідвал Дарницької ТЕЦ становить загрозу для мешканців прилеглих територій. У Києві є кілька державних контролюючих органів, що проводять ті чи інші заміри, але загальної картини щодо ситуації із забрудненням їхні заміри не дають. Про це сказала член робочої групи Київради з питань золовідвалу Дарницької ТЕЦ Анна Сандалова.

«Основна проблема, як виявилося на засіданні робочої групи, це те, що у нас в місті немає кому професійно провести дослідження стану довкілля. Деякі заміри роблять в державній екологічній інспекції, деякі заміри проводять СЕС та Держпоживстандарт. Вони вимірюють одні показники, а тоді приходять активісти і приносять дані експертизи по інших показниках», – цитує Анну Сандалову видання Цензор.нет.

За даними незалежної експертизи, яку провели активісти, на озері Гарячка, куди скидають золу із Дарницької ТЕЦ, вода забруднена ванадієм (перевищення в 15 разів), селеном (перевищення в 7 разів) та миш’яком (допустима норма перевищена в 14 разів).

Ще одна проблема, пов’язана із функціонуванням золовідвалу, – «зольні бурі», що виникають на відвалі та значним чином забруднюють повітря у прилеглих житлових масивах. Якщо ситуація не зміниться, забруднення може призвести до значного росту онкологічних захворювань у Києві, зазначають активісти. Утім, за їхніми словами, контролюючі органи чомусь ігнорують проблему із виникненням у житлових районах столиці зольних бур.

На думку активістів, розміщення золи на території озера Гарячка є порушенням містобудівних норм, адже золовідвал знаходиться надто близько до густозаселених житлових масивів, що призводить до отруєння значної частини Лівобережжя. Окрім того, за їхніми даними, зберігання відходів на золовідвалі відбувається з порушенням правил безпеки.

Зі свого боку, представники Дарницької ТЕЦ зазначають, що припинити роботу золовідвалу неможливо, оскільки це призведе до зупинки роботи станції, а відтак, без тепла залишиться значна частина міста.

Активісти, що підняли питання про небезпеку золовідвалу на озері Гарячка на Позняках, сподіваються, що ситуація зрушить з мертвої точки на наступному засідання робочої групи, що відбудеться 19 жовтня. До наступного засідання сподіваються отримати ряд нових даних про ситуацію в районі, зокрема:

  • результати дослідження лабораторії Держспоживстандарту проб води із криниці неподалік озера Гарячка (серед показників повинні бути вміст у воді ванадію, миш’яку і селену);
  • статистичні дані щодо ситуації в районі з онкологічними та респіраторними захворюваннями.

«Дуже часто, коли виникає проблема із забрудненням довкілля, виникає питання щодо роботи контролюючих органів, – зазначає науковий консультант Labprice.ua Микола Вовк. – Усе більш популярною в останні роки стає практика, коли громади, які безпосередньо зацікавлені в дослідженні стану довкілля, беруть ініціативу у свої руки: активісти збирають кошти на аналіз та звертаються до незалежних лабораторій. В наших реаліях часто це оптимальний шлях. Адже відомо, що державні контролюючі органи здебільшого вимірюють лише незначну кількість показників і вкрай рідко відходять від цієї звичної схеми через брак обладнання, реактивів, повноважень, знань чи мотивації…».

Окрім того, на думку науковця, сьогодні в розвинутих країнах зола часто трактується не як «відходи», а як сировина, яку можна використати, скажімо, для виготовлення будматеріалів. Аналіз хімічного складу золи покаже, що саме міститься в ній, та, відповідно, у яких галузях її можна використати. Натомість у нас ідуть за «накатаною» ще з радянських часів схемою – золу складують, під це відводять величезні території і забруднюють довкілля», – каже Микола Вовк.

Де в Україні замовити проведення екологічної експертизи?

Де в Україні замовити науковий хімічний аналіз?