Українські науковці зустрілись із Віце-прем’єр-міністром Іванною Климпуш-Цинцадзе, щоб обговорити можливості програми «Горизонт 2020»

19 вересня 2017 року відбулася зустріч українських науковців із Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе. У рамках робочого сніданку обговорювалися можливості, які відкриває для науковців та інноваційних підприємців програма ЄС «Горизонт 2020».

Учені розповіли про досягнення і проблеми співпраці українських та європейських дослідників у рамках цієї програми, а також висловили побажання щодо можливих кроків з удосконалення роботи й участі України в Програмі «Горизонт 2020».

Зустріч з Віце-Прем'єром

Запрошеним на цю зустріч був і представник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України – доктор хімічних наук, професор Сергій Ярмолюк. Науковець висловив вдячність організаторам сніданку і пані Віце-прем’єр-міністру зокрема. «Зустріч виявилася цікавою, змістовною та продуктивною. Я вперше на зустрічі з високопосадовцями відчував себе не мовчазним статистом, а учасником процесу», – зазначив учений.

На думку Сергія Ярмолюка, Горизонт 2020 не працює в українських реаліях, і на це є певні причини:

1. Як правило, напрями наукових досліджень Горизонту 2020 не збігаються з існуючими в Україні напрямами.

2. Відсутні особисті зв’язки українських учених з європейськими.

3. Нашим дослідникам бракує досвіду в оформленні зарубіжних проектів.

«На жаль, зараз в Україні всі зусилля спрямовані на популяризацію цієї програми та підтримування її організаційних структур, – вважає науковець. – Проблема в тому, що сьогодні Горизонт 2020 системно не підтримує українську науку і в майбутньому не буде підтримувати. Нині гроші на нього витрачаються марно».

Сергій Ярмолюк запропонував ряд заходів, спрямованих на підтримку саме українських науковців, а не організаційних структур Горизонту:

1. За формальними ознаками можна відбирати проекти, які подавались, але не пройшли, і надавати їхнім авторам фінансову підтримку для підготовки нових проектів. Це нескладно. Це можуть зробити функціонери структур Горизонту.

2. Дещо складніший варіант: створити європейсько-українську наукову раду, яка б відбирала серед українських вчених тих, які в змозі подавати проекти до Горизонту 2020. Цим науковцям потрібно виділяти гроші для написання проектів. Найкраще, коли до складу такої ради будуть входити лише зарубіжні фахівці.


Горизонт 2020 в українських реаліях: реальний стан речей висвітлено в публікації «Горизонт 2020 сприяє витоку мізків з України. Як цьому запобігти? Повинно бути патріотично налаштоване МОН України».