Галина  Сергєєва  ТСН

Переможемо рак разом із ТСН!

Невеличка неправда Алли Мазур і Галини Сергєєвої, або ж як робляться сенсації на ТСН. Епізод перший.

Сюжет ТСН про наймолодшого українського доктора наук Ольгу Броварець збурив українську наукову і навколонаукову спільноту, спричинив зливу образ, ненависті та непорозуміння. Проте основна мета телевізійниками була досягнута – більше півмільйона переглядів в Інтернеті, про які з гордістю заявила пані кореспондентка-фізик Галина Сергєєва.

«Сюжет було опубліковано на офіційній сторінці ТСН у Facebook, де за кілька днів його переглянуло більше ніж 878 тисяч користувачів, що стало абсолютним рекордом за кількістю переглядів у Facebook. Крім того, на офіційному каналі ТСН в YouTube, а також на сайті ТСН.ua сюжет набрав майже 62 тисячі переглядів.»

Пропоную відійти від дискусії науковців з журналістами у форматі розмова «моя твоя не понімаєт» і зрозуміти, що, власне, дало популярність цьому сюжету?

Позитив молодого перспективного успішного вченого на фоні сірості та безнадії? Очевидно, ні. Аналогічні сюжети пані кореспондентка-програміст виготовляла й особливого успіху не досягала.

Усе просто: пересічного українця збурила одна з найбільших проблем людства – рак.

Схоже на те, що наші шановні панянки кореспондентки-медики це розуміють, оскільки намагаються заперечувати цю малюсіньку неправду, яка викликала такий грандіозний успіх їхнього сюжету.

Ось з яких слів починається сюжет пані Алли Мазур:

«Ну, а їй пророкують Нобеля. Про неї пишуть найвідоміші наукові журнали світу, а найсильніші європейські країни запрошують до себе на будь-яких умовах, але вона лишається вдома. Ця історія про силу та віру. Ольга Броварець – наймолодший в Україні доктор наук. Здобула цей поважний ступінь лише в 29 і приголомшила цим усю українську наукову громадськість. Не менш вражає її відкриття, бо дає надію, уявіть собі, на цілковите одужання від раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації.»

Після «публічного судилища», що було влаштовано в ІМБіГ, пані коресподент-фармацевт Галина Сергєєва відчула, що від її перспектив лікування раку дуже попахує кашпіровщиною … і заявила: «Ми про лікування раку не  говорили».

Про всяк випадок дала інтерв’ю шанованому виданню «Телекритика», яке завжди перевіряє те, що публікує:

Рисуууууунок1

«Так, – підтверджує мої слова Галя. – Насправді про Олю багато писали. Це не наш ексклюзив. Про неї була стаття з величезною кількістю переглядів на «Цензор.НЕТ», про неї писав ZIK, також «Громадське». І фраза про те, що досягнення Ольги може якось вплинути в майбутньому на лікування раку, була сказана ще в «Цензорі» і в ZIK.»

Одним словом, ми тут ні до чого, рак за методом Кашпіровського не лікували, а всю цю неправду придумали погані хлопчики Цензор та ZІК.

Сама ж пані Сергєєва говорить таке: «Я за освітою філолог і не маю ніяких ступенів з фізики, математики. Зовсім не розбираюся в молекулах. У мене був герой і була мета – показати його добре, а також розповісти про наших молодих вчених».

Це не нагадує вам дитячий садок, панове?

Такий солідний канал не звернувся до наукових експертів і облив брудом українське наукове товариство, поважний інститут, Національну академію наук. Та врешті-решт, молодому доктору теж, очевидно, не дуже добре почувається? Мавр зробив свою справу. Півмільйона  переглядів.

А ось сюжет зі «Сніданку з 1+1». Молодого вченого ведучий «Сніданку» називає нашим ЕКСПЕРТОМ і швиденько зупиняє з корпоративної солідарності з панянками Аллою та Галиною, коли той говорить, що робота Ольги Броварець – це фундаментальна робота, яка широко охоплює багато біологічних аспектів, у тому числі, можливо, і природу раку, проте, на превеликий жаль, ліки від раку в перспективі не проглядаються…

Ви думаєте, що на цьому ця історія закінчилась? Ні. Наша пані кореспонденка-лисенківець Галина Сергєєва нещодавно перейшла в наступ на передовий генетичний редут української науки – Інститут молекулярної біології і генетики НАН України. На превеликий жаль, як завжди, використовуючи малюсіньку неправду: причиною жалюгідного стану української науки є столітні академіки, а не її хронічне недофінансування та відсутність системних реформ  в науці.

Для академіка Трохима Лисенка погано все скінчилося. Не чути переможних реляцій ТСН про півмільйоне відвідування в Інтернеті.

Як говорила моя покійна бабуся, з брехнею півсвіту обійдеш, назад не повернешся…

Автор: Сергій Мейша