БанерРисунок1

Про благодійні фонди та «епідемію байдужості» українських чиновників у вирішенні проблеми туберкульозу в Україні

Епідемію оголошують, коли певне захворювання вражає близько 0,5 % населення країни. В Україні епідемія туберкульозу триває вже понад 20 років, при тому щороку реєструється близько 40 тисяч нових випадків. Більшість українців хворіють на відкриту форму туберкульозу, тобто здатні бути активними розповсюджувачами цього захворювання. Окрім того, на превеликий жаль, для України характерний мультирезистентний туберкульоз. Це означає, що інфекційний збудник (туберкульозна бацила) є стійким одразу до декількох антибіотиків, тому таку форму туберкульозу лікувати набагато складніше. У 2013 році захворюваність на активні форми туберкульозу становила 67,9 випадків на 100 тисяч населення, у 2015 році – 51,4 (і це без урахування статистичних даних по Автономній республіці Крим, яка тимчасово є окупованою ворогом). У 2015 році близько 47 % усіх українців, які хворіли на туберкульоз, належали до безробітних.

Варто зауважити, що від туберкульозу не застрахований ніхто. На нього хворіють як бідні, так і багаті, як дорослі, так і діти.

Сьогодні Україна посідає 5 місце за кількістю зареєстрованих випадків мультирезистентного туберкульозу. Про це на прес-конференції УНІАН заявила начальник відділу профілактики та лікування туберкульозу Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України Яна Терлеєва.

Отже, як не складно здогадатись, проблема епідемії туберкульозу в Україні носить просто-таки катастрофічний характер. Логічним є запитання, чому, якщо ми маємо справу з епідемією небезпечного інфекційного захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом, за ці більш ніж 20 років ніяк не можна вирішити цієї проблеми? Немає власного потенціалу, фінансів чи бажання?

Українські вчені знайшли речовини, які в перспективі можуть бути новими ліками для лікування резистентних форм туберкульозу.

Дослідження українських науковців були проведені спільно з американськими колегами, і власність на розробку була передана українській стороні, що було закріплено українським патентом Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Як не дивно, але МОЗ України не зацікавилось розробками вітчизняних науковців та замість сприяння пошуку фінансування для завершення розробки вітчизняних ліків продовжує закуповувати протитуберкульозні препарати за кордоном. Можуть закуплені ліки вилікувати нашу «національну форму» мультирезистентного туберкульозу? Однозначно з часом не зможуть, оскільки до всіх ліків із часом виробляється резистентність.

Схоже на те, що західні фармацевтичні компанії не планують випускати нові ліки від туберкульозу в найближчому майбутньому. Чим українські лікарі будуть лікувати туберкульоз у майбутньому?

На сьогодні в Україні у зв’язку з величезною проблемою навколо епідемії туберкульозу створено і діє декілька приватних фондів, головною метою яких є фінансова підтримка в боротьбі із цим небезпечним захворюванням. Одним із найбільш відомих є фонд Ріната Ахметова, який фінансує власну програму «Зупинимо туберкульоз в Україні». Крім фонду Ахметова, в Україні діють й інші благодійні організації, але варто зауважити, що без активної роботи з боку МОЗ України ефективність їхньої роботи може бути дуже низькою. Грошей у фондів на всіх не вистачить.

фондРисунок1

http://fund.fdu.org.ua/ua/health/stop_tb_ukraine

Серед основних завдань цього фонду програми поліпшення діагностики, підвищення рівня моніторингу ситуації та здійснення поінформованості населення.

Програма була започаткована ще у 2009 році, коли благодійний фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» спільно з МОЗ подали заявку на фінансовий грант до Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією щодо подолання епідемії туберкульозу. Грант був отриманий у 2010 році.

_фондРисунок1

http://stoptb.in.ua/uk/programa-fondu-z-protydiyi-tuberkulozu

Іноді складається таке враження, що наші урядовці живуть в іншій країні, десь дуже-дуже далеко, і зовсім не знають про таку проблему, як туберкульоз. Ніби депутатський мандат чи висока посада в міністерстві може гарантувати не лише привілеї і недоторканість, а й цілковитий імунітет від туберкульозу для них та їхніх близьких.

Шановні можновладці, нагадаємо вам, що туберкульоз – це проблема не лише бідних, а й багатих.

 

7 жовтня 2016 року за ініціативи Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я відбувся круглий стіл «Антибіотикорезистентність та інфекційний контроль», на якому були присутні поважні представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, МОЗ та інших зацікавлених агентств і відомств. Отак говорило-балакало вельмишановне панство і завершило засідання ухваленням такої собі резолюції, в якій ну аж занадто багато слів і занадто мало змісту:

__фондРисунок1

http://www.apteka.ua/article/387723

Коротше кажучи, нічого конкретного. Складається враження, що всі кошти, виділені на програму боротьби з туберкульозом, підуть на друкування красивих бюлетенів і брошур про небезпеку туберкульозної бацили й те, що чиновники МОЗ докладають нелюдські зусилля для вирішення цієї проблеми.

16 грудня 2016 року стало відомо, що Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією планує виділити Україні майже 120 мільйонів доларів для боротьби з туберкульозом і не лише.

_____Рисунок1

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249595406&cat_id=244276429

Швидше за все, ці кошти будуть витрачені невідомо на що, так само, як і в попередні роки.

Було б добре, якщо б на одній із своїх конференцій фахівці МОЗ показали структуру використання фінансових ресурсів.

Ученим-медикам цікаво було б переглянути список ліків від туберкульозу. Важливо переконатися, що до списку потрапили ліки, які ще діють на наш особливо стійкий туберкульоз…

І щодо діагностики туберкульозу.

У діагностиці туберкульозу важлива рання діагностика – флюорографія. І, власне, можна лише вітати ініціативу мера Києва пана Кличка про роботу пересувних флюорографів. Традиційна діагностика цієї хвороби може тривати три місяці…

Уявіть хворого, якому діагноз ставлять три місяці…

Сучасні підходи, які базуються на ДНК-діагностиці, дають змогу визначати резистентні форми туберкульозу за декілька днів. Ті прилади, які сьогодні використовують в українських клініках, дають змогу визначити стійкість туберкульозу лише до одного антибіотика – рифампіцину.

У флагмана українських ДНК-технологій ІМБіГ НАН України вже є готові до впровадження наукові розробки, які дають змогу за декілька днів визначати стійкість не до одного антибіотика, а до десятка. Однак ці розробки не знайшли підтримки в МОЗ. Очевидно, гроші для діагностики туберкульозу будуть витрачатися на закупку західних недосконалих технологій, а не на розробку своїх, більш досконалих?

Автор: Микола Вовк