мир с Россией Мураев

Мир із Росією ≡ концтабори для українських патріотів. Ні миру, ні війни

Мир із Росією – це втрата української незалежності, перетворення України на федеративне болото з корумпованою економікою і надзвичайно низьким рівнем життя залишків старіючого населення, «канонічне» знищення українських церков злодійкуватою московською патріархією, відміна мовних квот та втрата останніх надій на відродження української мови, знищення цвіту української нації в сибірських концтаборах.

Якщо український політик хоче миритися з Росією на її умовах, то він або дурень, або зрадник національних інтересів. Ні війни, ні миру! 

Нещодавно Костянтин Машовець на своїй фейсбук-сторінці «окреслив контури основного стратегічного плану Владислава Суркова (вродженого Асланбека Дудаєва) з відновлення кремлівського контролю над Україною шляхом пропихування «на гетьмана» проросійської сволочі, готової заради влади і наживи здавати Кремлю все і всіх». 

Машовец Путин Сурков

Пан Костянтин пише про стратегічні дивіденди, на які сподівається кремлівська хунта за умови реалізації хитромудрого плану Суркова.

«… – зняти західні санкції; пихнути «ЛДНР» назад в Україну, але переклавши весь фінансовий тягар на Київ; запустити ще «парад» 2-3 автономій у складі України; зупинити інтеграційні процеси України в ЄС і НАТО….» 

Будемо сподіватися, що українські патріоти об’єднаються хоча б за п’ять хвилин до розстрілу. Однозначно в цьому випадку план Суркова приречений на поразку.

Цікаво, як кремлівські спецслужби інформаційно реалізують свою стратегію «мирного» захоплення України? 

Не так давно видання «Реальный мир» опублікувало статтю Андрія Піонтковського «Зачем Путин способствовал избранию Трампа».

Основна думка цієї статті полягає в тому, що Росія через проплачених американських політиків та експертів намагається впливати на геополітику США стосовно колишніх радянських республік. В обмін на мир і спокій в американських та європейських оселях, співпрацю в боротьбі проти терористів Москва хоче повного контролю над колишніми радянськими республіками.

Зачем Путин способствовал избранию Трампа

Власне, стаття про те, як з допомогою проплачених прокремлівсько-путінських експертів Трампа – Саймса, Грема та Кіссінджера Москва намагається вплинути на геополітику США.

Андрей Пионтковский Путин способствовал избранию Трампа

Підсумовуючи, Андрій Піотковський пише: «Но Америка должна знать своих героев». Що ж, Україна теж повинна знати своїх героїв, які нині агітують за мир із Росією в обмін на «спокій в українських оселях». 

На відміну від США, «проросійського Трампа» Україна не переживе. І всіх нас, українських патріотів, чекає примусовий безвізовий режим у гостинні сибірські ГУЛАГи, побудовані ще нашими дідами. Скажете перебільшую? Хто міг повірити до 2014 року, що армія РФ окупує Крим і Донбас під 80 % схвалення братнього російського народу..?

Мир із Росією на умовах Кремля = сибірські концтабори для української національної патріотично налаштованої еліти. 

Історичний досвід свідчить про те, що спочатку знищать україномовних патріотів, за ними російськомовних і, наприкінець, про всяк випадок, розстріляють і нинішніх борців за руський мир із Росією: явних з партії «За ЖИТТЯ під Путіним» і неявних, завербованих ФСБ у різних українських партіях. «Кто проживал на оккупированных НАТО территориях – предатели». Фантастично? Історія говорить про те, що разом із кримськими татарами оскаженілі російські інтернаціоналісти планували до Сибіру й українців вивезти. Але, на щастя, вагонів не вистачило…

батько Мураєв

Мураєв-син хоче миру з Росією, Мураєв-папа – російських окупаційних військ.
А разом? Щоб російські зелені чоловічки знищили українських патріотів?

Чому ж господін Мураєв розповідає всім нам, що нас окупував Захід і ми втратили незалежність, але мовчить про те, що чекає українців, коли їх черговий раз визволить братня Росія?

Які ж методи використовують для просування «кремлівських хотєлок» пани Саймс, Грем і Кіссінджер в американському політикумі?

«Его тексты (Саймса, автор) концептуально и стилистически неотличимы от стандартного вашингтонского внешнеполитического дискурса на тему американских national interests (національні інтереси, автор). Но в каждой статье обязательно появлялся абзац, вкрадчиво выдававший за american national interest какую-нибудь очередную кремлевскую хотелку. А все остальное было солидной шелухой, выполнявшей роль сигнала “я – свой”».

Кремлівські політтехнологи щодо України завжди вирізнялись особливою «тупостью ума». Про виняткову ефективність їхніх технологій свідчать хоча б дві революції на київському Майдані. Цікаво, кому з них у голову прийшла геніальна думка – зробити кремлівським кумом перспективного проросійського українського політика і тим самим назавжди приректи його бути політиком-невдахою в українському політикумі?

І нині підлеглі господіна Маркова особливо не переймалися в розробленні чогось оригінально-пропагандистського для України. Вони використали «американську» б/у технологію і призначили Віктора Медведчука разом з господамі Мураєвим і Рабіновичем з партії «За ЖИТТЯ під Путіним» відповідати за мир із Росією.

Цитую Віктора Медведчука:

«… Мирная, экономически сильная, политически стабильная Украина – вот цель, которая стоит сегодня перед нами. Дорогие друзья, я верю: мы сможем вернуть мир в страну и совместно, при вашем непосредственном участии, напишем новые страницы – страницы успеха – в истории свободной, суверенной, независимой от внешнего управления, процветающей Украины».

Стиль подібний до стилю американських засланих російських козачків, як кажуть, «на лицо». У патріотичному лушпинні послання про мир, навіть без слова Росія, щоб не дратувати зайвий раз вередливих українців.

Про мир із Росією частенько говорять «політичні експерти» з телеканалу «NewsOne». Мета цих систематичних клізмопромивань мізків українцям зрозуміла – брехати на будь-яку українську владу, щоб її дискредитувати в очах пересічних українців, продовжуючи славні собачі традиції своїх попередників Вітренко і Царьова.

Про мир із російським агресором говорить і Юлія Тимошенко у форматі давно призабутого «нового курсу» України: «Нам потрібен мир і цього миру треба досягати дипломатичним шляхом на базі Будапештського меморандуму та створенням в Україні потужної, озброєної армії, яка здатна захистити кордони і припинити війну».

Усе туманно, не зрозуміло як для такого досвідченого політика, як Юлія Тимошенко. Мир на основі договору, на який усім начхати, насамперед Росії? Чи зможе двадцять дев’ята за світовим рейтингом українська армія перемогти другу в цьому рейтингу російську армію?

Одним словом, закрадається підозра, чи не поїде Юлія Володимирівна домовлятися про мир із Путіним на умовах Росії? Були вже такі в її політичній кар’єрі подібні дурнуваті випадки.

Проте перевершив усіх колишній крутий бодігард Віктора Ющенка Євген Червоненко, який так Путіна злякався, що аж «обі…рався» і запропонував Петру Порошенку негайно підписувати «мирний договір» із російським агресором.

Червоненко путін

https://politeka.net/ua/news/politics/686710-emu-svojstvenny-sobachi-privychki-chervonenko-prizval-ukrainu-sdatsja-putinu-ukraincy-v-gneve/

Що ж говорить про мир нинішня українська влада, яку так полюбляють критикувати господа Мураєв і Рабінович во главє з кремлівським кумом, Юлія Тимошенко з її «новим курсом невідомо куди?» і переляканий до вс..рачки Червоненко?

Українська влада говорить про мир на українських умовах. На українських умовах? Переклад з дипломатичної мови – ні миру, ні війни з російським агресором.