Горизонт 2020 сприяє витоку мізків з України. Як цьому запобігти? Повинно бути патріотично налаштоване МОН України

Нещодавно інтернет-видання «Українська правда» опублікувало статтю «Ганна Новосад, яка відкриває науковцям «Горизонт». Цей науково безпорадний рекламний текст, автором якого є журналіст Надія Швадчак, переважна більшість української наукової спільноти досить скептично прокоментувала у facebook:
imageНайбільш цікавий, на мій погляд, коментар Гліба Скоробагатька:Новый рисунок (5)

Заради справедливості зазначимо, що міносвіти і науки фінансування Горизонту 2020 не розподіляє. Однак те, що МОН претендує на «направляючу і керуючу роль в українській науці» для українських науковців не є секретом.

Наразі спробуємо зрозуміти, яких реальних результатів досягло Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН України, яке, власне, і займається програмою «Горизонт 2020» і яке очолює пані Ганна Новосад.

Що стосується Горизонту 2020, то участь у ньому українських учених мізерна. І причина такого провального результату – це сліпе перенесення західної організації науки на український ґрунт, без урахування економічної, соціальної та національної специфіки.

У березні 2015 року Україна стала членом асоційованих країн і таким чином набула рівного права з європейськими країнами брати участь у програмі «HORIZON 2020». Організації з України брали участь у підготовці проектних пропозицій майже у всіх тематичних напрямах Н2020. Найбільш популярними були такі напрями: Marie Skłodowska-Curie actions (MSCA) (133 учасники, цей грант надається вченим на всіх стадіях наукової кар’єри для заохочення транснаціональної, міжгалузевої та міждисциплінарної мобільності), SOCIETY (131), ENERGY (30), FET (30), Environment (29), SPACE (28) та ICT (25). Зокрема, українськими організаціями було подано на розгляд 72 проекти, в яких вони були координаторами. З них лише 3 були відібрані для фінансування.

Наукові дослідження, які пропонують українські вчені як координатори проектів, відхиляються. Згідно з висновками західних експертів, вони не актуальні і, відповідно, не заслуговують на фінансування.

З трьох проектів, де українські науковці є координаторами, два – це проекти від фірм і лише один від академічної установи (!) – Інституту фізики НАН України.

Новый рисунок (6)

Як варіант, можна спробувати знайти західного координатора та увійти в його консорціум. Проте, як правило, такі спільні проекти ґрунтуються на особистих знайомствах, які зав’язуються на наукових семінарах, симпозіумах, стажуваннях тощо.

Українські вчені не так часто бувають за кордоном. Проблема не завжди коштах на відрядження. Потрібно, щоб науковий рівень українського вченого був достатньо високий, щоб його дослідження були перспективні у форматі світових наукових тенденцій.

Найбільша проблема для українського вченого під час підготовки проекту для Горизонту 2020 – знайти західного координатора, який би погодився взяти його в консорціум від України.

Пані Ганна Новосад, очевидно, мені заперечить, адже для формування таких зв’язків у Горизонті 2020 існує спеціальна програма для поїздок, обміну вченими. Вона зазначає, що основна активність України – це отримання грантів типу MSCA-RISE (MARIE SKLODOWSKA-CURIE RESEARCH AND INNOVATION STAFF EXCHANGE).

Що ж відбувається в реальному житті? Україна сплачує свою частку в бюджет Горизонту 2020, європейські керівники лабораторій виграють гранти для подорожей і запрошують до себе талановитих українців. Формуються очікувані зв’язки, й українці при першій же нагоді прямують на Захід… Назавжди… Українські ж лабораторії не отримують жодного євроцента з цієї програми обміну вченими. Як кажуть, за моє жито мене ще й бито…

У реальному житті програма «Горизонт 2020» сприяє витоку залишку наукових мізків з України на Захід.

Міносвіти і науки під керівництвом міністра Лілії Гриневич, на відміну від попередньої команди міністерства, відзначається особливим нехтуванням патріотичним вихованням, бездумним використанням іноземного досвіду в галузі освіти й науки без урахування національних інтересів та особливостей.

Власне, Горизонт 2020 є ще одним яскравим прикладом такої інтернаціональної дружби, коли «друг» виділяє гроші реформаторам на проведення, як правило, не потрібної і не актуальної для української держави реформи.

Скільки у нас проведено різноманітних бюрократичних заходів та створено структур для пропагування і просування Горизонту 2020. Один з прикладів – мережа національних контактних пунктів

Але українські вчені-упертюхи не хочуть співпрацювати у форматі цієї програми. На знак протесту діяльності всієї бюрократичної структури Горизонту 2020 вони від’їжджають на Захід.

Пропоную один з варіантів вирішення цієї проблеми.

На мій погляд, потрібно менше витрачати грошей на різноманітне пропагування, навчання та утримання бюрократичних структур Горизонту 2020, а підтримувати й готувати українських науковців до західного наукового формату.

Гроші потрібно давати українським науковцям, а не білянауковим бюрократам.

  1. Передусім потрібно створити наукову комісію, до складу якої увійшли б західні та українські вчені, бажано середньої ланки з гарним індексом цитування.
  2. Ця комісія повинна проаналізувати наукові напрями в Україні та вибрати найбільш перспективні для подальшого фінансування з урахуванням українських національних інтересів.
  3. Висновки комісії повинні бути формалізовані в угоді між українським урядом та Європейською комісією.
  4. За цими науковими напрямами українські вчені будуть подавати на конкурс невеликі наукові проекти (від 10 до 40 тисяч євро). Такі проекти дадуть змогу підняти рівень заробітної плати науковців до 300-500 євро на місяць, з’являться кошти на матеріали та наукові відрядження. Уряду бажано підготувати спеціальне розпорядження про звільнення від податків цих проектів, щось на зразок УНТЦ.
  5. За такої зарплати переважній більшості вчених не буде, очевидно, сенсу виїжджати за кордон на заробітки, враховуючи суттєву різницю у видатках на комунальні послуги, житло і харчування. Окрім того, рівень наукових досліджень зросте, будуть гарні публікації, з’являться зв’язки із західними вченими.

Головне, що з часом наукові дослідження будуть актуальні, перспективні. Українці зможуть брати участь у Горизонті 2020 як повноцінні партнери.

Наприкінці зазначу: те, що пропонується, зрозуміло, потребує доопрацювання на основі пропозицій та досвіду всієї української активної наукової спільноти. Надсилайте свої пропозиції на електронну пошту labpriceinfo@gmail.com.