posuda

Силікон, тефлон, «нержавійка» та пластмасові тарілки для дітей. Як вибрати безпечний посуд?

Безпечний посуд для дітей: рекомендації щодо вибору. У цій статті ми розповімо, якому посуду можна довірити навіть дитяче харчування, до якого ставитися з пересторогою, а який і взагалі краще викинути.

Нержавійка, емальований, скляний, керамічний, пластиковий, з тефлоновим покриттям, алюмінієвий…. А як ви обираєте посуд? Більшість покупців, навіть тих, у яких є маленькі діти, в першу чергу звертають увагу на дизайн, бренд, функціональність та ціну: чи підходять малюнки та кольори їх естетичним смакам, чи не надто важкий посуд, чи не надто легко він б’ється, чи не занадто дорогий.

Натомість, про безпеку посуду для дітей зазвичай не замислюються. «Як же може бути шкідливим посуд?» – здивується не одна господиня. Якщо пластикову тарілку для дітей продають у брендовому магазині, то хіба вона може бути небезпечною? – скаже матуся, що купила своїй дитині красиву меламінову тарілку та чашку-непроливайку за кругленьку суму.

В магазині з посудом – отже, безпечно?

“У мене всі троє дітей їли з меламінового посуду і ніяких проблем із цим не було”, – подібну відповідь часто можна почути від скептиків.

Утім, якщо у дитини раптом виявиться алергія, її мучитимуть часті головні болі, а у 20 років виявляться проблеми із шлунково-кишковим трактом, причину вже точно не шукатимуть у якості посуду. Та й справді, сам лише посуд навряд чи зможе стати причиною таких проблем. Здебільшого причинами хвороб є сукупність багатьох факторів, і шкідливе кухонне начиння буде лише однією з них.

Лише нам вирішувати, чи варто наражати себе і своїх рідних на ризик через стару каструлю, красивий дизайн дитячої тарілки чи дешевизну набору посуду.

Меламін та інший пластик: найгірше дітям?

melaminovyj-posud-dlia-ditejПочнемо із найнебезпечнішого. Не так давно у наших магазинах з’явився посуд із меламіну. Він схожий на фарфор, та значно легший і дешевший. Він не б’ється, а малюнки на ньому чіткі та яскраві. Відрізнити такий посуд легко – знизу на виробі зазначено “Melamine”. Хоча, як показує практика, виробники не завжди його маркують. У такому випадку орієнтуватися варто на зовнішні вигляд – ідеально біла пластмаса, схожа на фарфор, утім легка, і при постукуванні дає глухий звук.

Посуд із меламіну часто пропонують як посуд для дітей. Красиві ложки з ведмедиками та тарілочки з казковими візерунками за кругленьку суму… Та, звісно, не можна ж економити на дітях! – думає матуся і купує дитині спеціальну дитячу пластмасову ложечку, пластмасову тарілочку а до того і пластмасову чашку-непроливайку. В безпеці засумніватися навіть у голову не приходить, адже посуд же розроблений спеціально для найменших дітей!

Дизайнери і технологи такого дитячого посуду непогано все продумали: часто в таких тарілках знизу є спеціальні присоски, щоб дитя не могло перекинути тарілку, а малюнки на такому посуді безумовно найкращі – чіткі, яскраві, сучасні, на відміну від зайчиків із «Ну, постривай» чи полуничок радянського дизайну на емальованому посуді. Ну, і звісно, маркетинг. Бо куди тут без маркетингу. «Ну, якщо для дітей роблять спеціальні ложки, очевидно, звичайна домашня чайна ложка з нержавійки для мого малюка не підходить», – подумає матуся і витратить на такий посуд щонайменше дві сотні гривень.

А представники СЕС та інших контролюючих органів тим часом не перестають повторювати: меламін для дитячого посуду неприпустимий, він шкідливий навіть для дорослих! Спробуйте «загуглити» «посуд з меламіну» і натрапите на десятки статей, у яких медики чи інспектори СЕС перелічують хвороби, які може викликати використання такого посуду…

Справа в тім, що під час використання меламінового посуду в їжу потрапляє формальдегід. Ця речовина діє поступово та може спровокувати алергію, захворювання верхніх дихальних шляхів, екземи, згубно впливає на печінку, нирки, селезінку, шлунок, кров, може викликати навіть рак. Окрім того, формальдегід – мутагенна отрута, що діє на генетичному рівні.

Ще одна небезпека красивих малюнків на меламіновому посуді – вони не покриті захисною емаллю. Відтак, уже після нетривалого використання такого посуду малюнки можуть стиратися, а це означає, що ви (чи ваша дитина, у випадку, якщо йдеться про дитячи посуд) разом із корисними домашніми стравами з’їдаєте і шкідливі фарби, що часто містять свинець, нікель, мідь або інші небезпечні сполуки.

Якщо ви досі вагаєтеся, чи варто викинути меламінову тарілку, додамо: у багатьох країнах посуд із меламіну вже заборонений для продажу.

Отже, меламіновий посуд – небезпечний посуд для дітей. Як такий посуд міг потрапити на ринок, та ще й на ринок ДИТЯЧОГО посуду? На це питання мали б відповісти компетентні органи. Хоча експерти підозрюють, що тут, очевидно, більше криміналу, аніж звичайного недбальства.

Окрім меламінового посуду на ринку (як для дорослих, так і для найменших) чимало виробів і з іншої харчової пластмаси. Чи варто їм довіряти? Експерти кажуть: краще ні. По-перше, пластмасові вироби мають термін придатності, утім, його практично ніколи не вказують на виробі. По-друге, для таких виробів потрібно суворо дотримуватися інструкції щодо використання: він одноразовий? лише для холодних продуктів? чи можна його використовувати у мікрохвильовій печі? чи можна заморожувати у ньому продукти? Пам’ятайте, будь-яке порушення правил експлуатації зробить пластиковий посуд небезпечним. По-третє, пластиковий посуд легко ушкоджуються, а посуд із тріщинами та подряпинами виділяє в рази більше шкідливих речовин. Формальдегід, бісфенол-А, полістирол і поліпропілен, важкі метали… Це далеко не повний перелік речовин, якими може збагачувати вашу їжу пластиковий посуд.

Викиньте врешті алюмінієвий посуд!

aljuminijevyj-posudЗахворювання нирок, анемія, хвороби печінки, неврологічні розлади, а на старість хвороби Паркінсона та Альцгеймера – це не повний перелік захворювань, які може спричинити отруєння алюмінієм. Невже алюмінієві горнятка, каструлі та миски, в яких зручно готувати молочні каші, варті такого ризику?

Під дією як кислого середовища (овочі), так і під дією лужного середовища (молоко) від такого посуду відділяються мікрочастинки алюмінію, що з їжею потрапляють до нашого організму та отруюють його. Навіть воду кип’ятити в такому посуді не варто – адже, хоч алюміній у воді не окислюється, усе ж мікрочастинки цього металу вимиваються у воду.

Алюмінієвий посуд – небезпечний посуд для дітей. Якщо кілька разів дати дитині їжу із такого посуду, звісно, ніхто від неї не помре. Але якщо ви регулярно готуватимете дитині в посуді з алюмінію, не дивуйтеся, якщо дитина буде надміру збуджена. А якщо їсти із такого посуду роками, хронічне отруєння алюмінієм може викликати одне із вищенаведених захворювань.

Мідний посуд: остерігайтеся патини!

posud-z-midiМідь має чудову теплопровідність, в рази кращу, ніж інші матеріали, тому страви при приготуванні в такому посуді не перегріваються, а температура рівномірно розповсюджується по стінках. Утім, невміле і часте використання такого посуду може закінчитися навіть отруєнням. Особливо це стосується старовинного посуду, не покритого зсередини більш інертними матеріалами.

Мідь дуже легко окислюється, особливо в кислому середовищі. Тому для приготування кислих страв такий посуд не годиться, адже сполуки міді потраплятимуть в їжу, а разом із їжею і в організм.

При окисленні на міді з’являється зеленувата плівка – патина. При готуванні вона розчинятиметься в їжі, отруюючи її. Тому за мідним посудом потрібно ретельно доглядати: ретельно витирати після миття всю вологу і ретельно чистити патину, що з’явилася.

Окрім того, в мідному посуді при зберіганні легко окислюються поліненасичені жирні кислоти, в результаті чого утворюються шкідливі для організму вільні радикали. Ще один недолік – при зберіганні в такому посуді дуже швидко руйнуються вітаміни. Так, навіть невелика кількість міді зруйнує аскорбінову кислоту, що знаходилася, скажімо, в ягодах чи фруктах.

Відтак, мідний посуд без покриття годиться хіба що для приготування холодних та некислих страв. І то за умови, що після приготування їжу одразу ж перекладуть в інший посуд. Так, деякі шеф-кухарі збивають білки лише в мідному посуді – в жодному іншому вони не вийдуть такими густими.

Щоб зробити мідний посуд більш безпечним, сучасні виробники покривають внутрішню частину посуду інертним матеріалом, таким як, до прикладу, нержавіюча сталь. Утім, такі покриття не вічні. І вже справа кожної господині подбати про безпеку та простежити, чи не стерлося внутрішнє інертне покриття.

«Підводні камені» кераміки – розпис яскравими фарбами

keramichnyj-posudКерамічний посуд – інертний та цілком безпечний для використання. Щоправда, і тут потрібно мати знання про можливі небезпеки, аби не стати жертвою своїх же естетичних уподобань. Річ у тім, що для розпису кераміки нерідко використовують фарби із вмістом свинцю, нікелю та міді. Красивих барвників може вистачити, щоб отруїти людину, яка регулярно п’є чи їсть із такого посуду.

Так, подібна історія трапилася з подружжям з Америки. Молоді люди, подорожуючи Європою, привезли із Італії сувенір – керамічні чашки, красиво розписані яскравими фарбами. Після двох років регулярного використання в подружньої пари почалися проблеми із здоров’ям. Симптоми були схожими: безсоння, несподівані болі у різних частинах тіла, нервові розлади.

Подружжя звернулося до лікарів, утім адекватної допомоги вони не отримали: медики не змогли правильно встановити причину захворювання, відтак, чоловікові зробили дві непотрібні операції, а дружині поставили діагноз захворювання печінки. Знайшли причину хвороби самі пацієнти: перечитавши гори літератури, по симптомах хвороби запідозрили отруєння свинцем. Хімічні аналізи на визначення свинцю підтвердили діагноз.

Використання свинцю заборонене у виробництві посуду. Тим не менше, його нерідко використовують для виготовлення так званої «сувенірної та декоративної продукції». Утім, звісно, продавці практично ніколи про це не попереджають покупців, а інструкція до тарілок та горняток зазвичай не додається. Та й самі продавці зазвичай не знають про такі нюанси.

Ще одна особливість – навіть якщо продавець має сертифікат безпеки – це зовсім не є гарантією того, що у виробі немає свинцю. Так, навіть при перевірці безпеки товару контролюючі органи зазвичай проводять дослідження самої кераміки, нехтуючи матеріалом, з якого зроблено розпис.

Тож, екологи не рекомендують використовувати для харчових цілей тарілки чи горнята, розписані зсередини яскравими фарбами. Особливий ризик становлять яскраво-червона та жовті фарби, у яких дуже часто є свинець чи нікель, а також яскраво-зелена, яка часто містить мідь.

Срібні ложки і тарілки: добре, коли небагато

pisud-zi-sriblaЗагальновідомою є користь від води, що постояла у ємності із срібною кулькою (хоча для цього підійдуть й інші вироби зі срібла). Срібло і справді має здатність знищувати хвороботворні мікроорганізми у воді та водних розчинах. Відтак, мати вдома срібну ложку – не лише безпечно, але й корисно. Проте користуватися посудом із срібла варто в міру. Якщо ви їстимете срібною ложкою із срібної тарілки та питимете із срібного кухля – нічого доброго із цього не буде. Надмір іонів срібла в організмі може викликати розлади нервової системи, часті головні болі та навіть цироз печінки!

Тож, обираючи посуд, пам’ятайте – посуд повинен бути максимально інертним, і найкраще, коли жодні мікрочастинки не потраплятимуть із посуду до їжі!

Старі добрі дерев’яні ложки: головне добре відмити

Можна вдатися до крайнощів та спробувати замінити більшість посуду (принаймні для споживання) на дерев’яний. Ще кілька поколінь тому в Україні здебільшого використовували саме такі тарілки та ложки – здебільшого виготовлені із липи. Таке кухонне начиння справді екологічно безпечне і не стане джерелом шкідливих металів чи синтетичних сполук. Єдина загроза – кишкові інфекції, адже такий посуд важко ретельно вимити. Чистити його доведеться сіллю або оцтом, оскільки сучасні агресивні засоби для чистки не годяться – ви не зможете вимити засіб із деревини, відтак, частково він потраплятиме вам до їжі.

Посуд із нержавіючої сталі

posud-z-nergzavijkyПосуд із нержавіючої сталі є достатньо безпечним (особливо, якщо порівнювати його, скажімо, із пластмасовим чи алюмінієвим посудом). Адже правильне поєднання заліза, нікелю та хрому робить такий посуд інертним. Щоправда, не всі з цим погоджуються. Існує чимало досліджень, що доводять протилежне: іони нікелю та хрому таки потрапляють до їжі із стінок посуду.

Найбільшу небезпеку в поєднанні металів становить саме нікель – це сильний алерген, і за деякими даними, він може призводити також до онкологічних захворювань. Відтак, на ринку з’явився нержавіючий посуд без нікелю із маркуванням «nikelfгee».

Та в будь-якому випадку виріб має бути якісним. Найбільш безпечною є хірургічна сталь (сталь із маркуванням «10/18»).

Купуючи, запитайте у продавця сертифікат якості. А якщо такий виріб уже у вас вдома і ви помітили, що продукти, які залежуються в такому посуді, мають специфічний металевий присмак – це однозначно означає, що купили ви неякісний та небезпечний товар.

Емальований посуд – орієнтуйтесь на колір

emalirovanyj-posudНу, і врешті про приємне. Емальований посуд практично повністю інертний, тому в ньому ви можете готувати і кислі страви, і молоко, що дає лужні реакцію, і без страху давати в такому посуді їсти дітям.

Емальований посуд – безпечний посуд для дітей.

Проте і тут є кілька застережень: не користуйтеся надбитим емальованим посудом. Жовтувато-коричневі плями на дні чи стінках посуду свідчать про те, що захисне емальоване покриття тріснуло, відтак, до їжі потраплятимуть йони металів. Не варто користуватися таким посудом.

Ще одне застереження стосується кольору виробу із внутрішньої сторони.

Безпечні кольори внутрішньої сторони емальованого посуду: білий, кремовий, сіро-блакитний, синій та чорний.

Особливо небезпечний емальований посуд, покритий зсередини червоним, жовтим та коричневим кольором.

Справа в тому, що барвники для емалі безпечного кольору не містять шкідливих речовин. Тоді як барвники для червоного, жовтого, коричневого та деяких інших кольорів емалі містять сполуки кадмію, марганцю та інших шкідливих металів. А виробники, як це часто буває, з одного боку, хочуть привабити покупців, скажімо, яскравим червоним чи жовтим кольором, а з іншого, не хочуть витрачати додаткових коштів на безпеку споживачів – адже емальоване покриття ззовні одного кольору, а всередині іншого суттєво збільшує витрати на виробництво.

При покупці звернуть увагу також на етикету, чи є там посилання на ГОСТ (ДСТУ) – це додаткова запорука безпеки виробу.

Скло – ідеальне, бо інертне

Ще один інертний, а отже, екологічний та безпечний матеріал, який з певністю можете використовувати на кухні, – скляні вироби. У них можна як готувати, так і подавати чи зберігати будь-які вироби. А оскільки скляні вироби нині на ринку представлені і термостійкі, і ударостійкі, то вибрати тут є з чого.

Посуд із чавуну можна передавати із покоління в покоління

Чавунний посуд безпечний. Щоправда, такий посуд без покриття емаллю може віддавати у їжу незначну кількість заліза. Однак залізо не вважається небезпечним для здоров’я. А якщо чавунний посуд прокалити з олією, вона заповнить його пори, і жодні сторонні речовини в їжу з посуду не потраплятимуть.

Чи безпечний силіконовий посуд?

Силікон порівняно новий матеріал, тому досліджень про його безпеку наразі небагато. З одного боку, силікон вважається дуже інертним матеріалом, що дозволяє його використання навіть у хірургії. З іншого боку, під час використання силіконового посуду відбувається його нагрівання. Окрім того, відкритим є питання якості барвників.

А от посуд із силікону, насиченого повітрям, у деяких країнах заборонили для продажу через його потенційну небезпеку.

Тефлонові пательні – головне не перегріти

teflonove pokryttia-posuduЗавдяки чудовим антипригарним властивостям популярність тефлону з року в рік зростає. Щоправда, він зовсім не такий безпечний, як стверджують про це виробники. Так, відповідно до результатів дослідження, проведеного американськими науковцями (Environmental Working Group, США) під час нагрівання посуду з тефлоновим покриттям до температури 370 градусів за Цельсієм у повітря виділяється 15 різноманітних токсичних газів та хімічних речовин, дві з яких є канцерогенами.

Додамо, що навіть компанія «DuPont», що вважається винахідником тефлону та чи не найбільшим виробником посуду з тефлоновим покриттям, застерігає: токсичні речовини, в тому числі і перфтороктанова кислота, таки й справді можуть виділятися із виробів з тефлоном. Щоправда, виробник додає: виділення шкідливих речовин можливе лише, якщо ви перегрієте посуд – при температурі вище 350 градусів за Цельсієм (готування їжі зазвичай відбувається при температурі, що не перевищує 200 градусів). До слова – саме перегрівання є основною причиною швидкого псування антипригарного покриття. Оптимальною ж для такого посуду буде електрична плита, що, на відміну від газу, забезпечує рівномірну температуру нагріву.

Таким чином, щоб посуд із тефлоновим покриттям служив довго та не завдав шкоди вашому здоров’ю, не допускайте його перегрівання, а також слідкуйте, щоб на ньому не з’явилося подряпин та ушкоджень – тефлоновий посуд із ушкодженою поверхнею використовувати не можна!

Будемо сподіватися, що наші рекомендації допоможуть вам у виборі безпечного посуду для дітей. У разі, якщо Ви маєте сумніви щодо якості придбаного посуду і бажаєте переконатися в його безпечності, звертайтесь до фахівців спеціалізованих лабораторій.