Андрій Смолій: «Я захищаю право українців на українську»

Інтерв’ю з Андрієм Смолієм – громадським активістом, координатором ініціативи «Геть від Москви! Київ», заступником голови Громадської спілки «За українськомовний Київ».

Андрій Смолій – голова Київської міської організації Української Галицької Партії. Член Політради Української Галицької Партії. Юрист-міжнародник. Аспірант кафедри міжнародного права КНУ ім. Тараса Шевченка.

Т: Андрію, опишіть, будь ласка, декількома словами, чим Ви займаєтесь.

А: Я займаюся громадською діяльністю у сфері захисту української мови і в сфері боротьби проти «русского мира», декомунізацією, але більше – захистом прав українців на українську мову.

Т: З чого розпочиналася Ваша робота?

А: Моя робота розпочиналася з певного переосмислення цінностей після Революції Гідності. Тоді в Україні постало питання про те, в яких координатах ми перебуваємо: Росії, так званого «російського світу», чи в європейських, проукраїнських. На мою думку, українська мова і Київ – це ті поняття, які мусять іти тотожно, одне біля одного. Тому що Київ – це столиця нашої країни, а українська мова – це мова нашої держави, фундамент, щит, який має захищати українців та Україну.

Т: Що дало перший поштовх до подальших дій у цій площині?

А: У 2015-2016 роках я почав звертати увагу на те, що українці є дискримінованими у власній країні. В магазинах, ресторанах, громадських місцях нас обслуговують російською мовою. Я цього не можу зрозуміти: чому в Україні, в столиці Києві це відбувається?

Ми з активістами Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Львова почали об’єднуватися в різні спільноти в соціальній мережі Facebook. Так з’явилася спільнота-флешмоб «Я спілкуюся українською мовою». Пізніше вона була переформатована в громадську ініціативу «Я спілкуюся українською мовою», де мовні активісти організовувалися, писали, популяризували українську мову. З часом виникали й інші товариства, серед яких «И так поймут» (https://www.facebook.com/groups/i.tak.poymut/about/ або https://www.itakpoimut.info/), «Київ україномовний», «Україномовна Україна» та інші (є навіть «Україномовний Харків», «Україномовний Глухів» тощо).

2016 року зародилась у Львові гарна ініціатива «Геть від Москви». Я про неї тоді ще не знав. Але вже на початку 2017 року ця ініціатива приїхала до Києва і презентувала себе як дійсно щось дієве і щось матеріальне. Близько п’яти десятків різних активістів у Києві почали координувати свої зусилля, зокрема через групові та поодинокі мовні інспекції, радитись, яким чином можна захистити права україномовних українців, які зазнають дискримінації в магазинах, ресторанах, центрах надання адміністративних послуг, державних адміністраціях, – тобто в публічній сфері.

Т: Які напрацювання маєте на сьогодні?

А: З липня 2017 року ми маємо велику кількість напрацювань. Зокрема, вийшов буклет «Геть від Москви». Ми також розробили карту «Київ україномовний», де зібрали інформацію про різні заклади (чи то інтернет-магазини, чи то заклади харчування, торгові центри), де є україномовний контент (українська мова спілкування, українські вивіски, меню тощо), де українська та російська мова використовуються 50/50, і заклади, які є абсолютно недружніми до україномовного споживача, ті, що зовсім саботують будь-які звернення, закони щодо регулювання державної мови. Активно проводимо мовні інспекції в громадських місцях.

Т: А яким чином Ви поширюєте інформацію?

А: Ми поширювали інформацію на Facebook, роздавали буклети серед активістів та киян, інформували людей через майстер-клас «Український споживач». До нас приходили люди, які не знали, як в адекватному правовому полі боротися за державну мову. У лютому 2018 року відбувся Всеукраїнський форум «Геть від Москви». Він став масштабною подією. Прийшло близько ста людей не лише з Києва, а й з усієї України: з Дніпра, Одеси, Волині, Чернігівщини, Харкова, Донбасу. Вони також поділилися власним досвідом, розказали про ситуацію у своїх регіонах. Ми поширювали інформацію, як можна боротися за українську мову у своєму місті, а не лише в столиці.

Т: Яким чином Ви ще взаємодієте з громадою? Адже відомо, що Ви досить активно спілкуєтесь із людьми…

А: Я спілкуюся через соціальні мережі. Мені за день приходить безліч листів, коментарів тощо. Мене часто запрошують на радіо в Києві.

андрій смолій українська мова

андрій смолій мовний закон

Також ми випускаємо газету «Київ український», в якій розміщено багато інформації про нашу діяльність (наприклад, «Як захистити право на українську мову» тощо). З 1 листопада 2017 року ми запустили масштабний проект – гаряча лінія «Право на українську мову». У нас є кваліфіковані юристи, які в телефонному режимі, через соціальну мережу Facebook або електронну скриньку можуть допомогти українцям захистити право на рідну мову.

Є вже й позитивні результати: ми направляли різні звернення до мереж магазинів (наприклад, «Сільпо» чи «Фуршет»), до мереж ресторанів. Здебільшого бачимо розуміння, позитивні зрушення з боку адміністрації. Люди визнають, що потрібно рухатися країні в бік дерусифікації, в бік повернення до української мови, розуміючи, що цьогоріч це потрібно нашій країні.

Т: Що плануєте робити найближчим часом?

А: Наступні рік-два я бачу для себе цю діяльність так, щоб ми в інформаційній сфері, в медіасфері, в культурній сфері могли рухатися до україноцентризму, до адекватних європейських цінностей, які притаманні нашій державі.

Т: Чи можна це назвати Вашою глобальною метою?

А: Так, моя глобальна мета – це «українська Україна», щоб ми в Україні стали незалежними, самобутніми абсолютно в усіх царинах. Тут ідеться не лише про мову, культуру, історію чи традиції, а й про економіку, фінанси, підприємництво, освіту. Щоб ми мали щось своє, а не постійно сиділи на радянських фундаментальних речах або переймали щось із-за кордону, цураючись свого. Тобто українська Україна в усіх її проявах, але, звичайно, не без нашої інтеграції до світового співтовариства.

Т: Хто Вас надихає?

А: Мене надихають звичайні українці, які кожен у своєму місті, містечку, на своїй вулиці намагаються щось робити для своєї держави. Були такі моменти, відверто кажучи, що в мене опускалися руки. Я бачив, що проходять роки, а в Україні нічого кардинально не змінюється. Але через день-два я зустрічав людину, яка надалі щось продовжує робити, навіть незважаючи на вік. І у мене з’являлася надія. Є люди, яким 18 і вони активні, а є надзвичайна річ: кілька місяців тому я познайомився з чудовим чоловіком, йому зараз 67 чи 68 років. Він у свої 64 перейшов на українську мову, хоча раніше ніколи в житті нею не розмовляв.

Т: Можете щось побажати нашим читачам? Як вони можуть долучитися до такої потрібної справи?

А: Передусім варто долучатися у своєму серці. Кожна людина має усвідомити, що ми живемо в Україні і потрібно щось змінювати як в мовному, так і в ідеологічному питанні.

Як можна долучитися? Можна долучитися на сторінці Facebook через групу «Геть від Москви». Можна зателефонувати на гарячу лінію 096 233 73 73 – дізнатись інформацію, прийти поспілкуватись. Ми будемо завжди раді, що нові люди приєдналися до нас і працювали в нашій сфері, робили щось для того, щоб була українська Україна.

Можна активно брати участь у побудові української України. Тобто у своєму місті формувати групи, патріотичні кола, які діятимуть на місцевому рівні, як-от роблять зараз у Дніпрі, Харкові. Це вселяє великий оптимізм.

Можна зателефонувати на гарячу лінію 096 233 73 73 – дізнатись інформацію, прийти поспілкуватися, долучитись.

Тому я бажаю кожному оптимізму, сили духу, руху вперед заради побудови вільної української України!

«За українськомовний Київ» сторінка на Фейсбук https://www.facebook.com/zumkyiv/