Меню
Про блакитну глину і людей, які наживаються на брехні
18.05.2016 Статті

Історія

Якось увечері мені зателефонувала подруга і розповіла історію.

Після відвідування лікаря її мама відправилася до аптеки за прописаним ліками. Зазначеного лікарем препарату в аптеці не виявилося, і провізор сказала: «Послухайте – навіщо вам ця хімія! Я вам можу порекомендувати чудовий натуральний засіб. Ось прочитайте – його ефективність підтверджена серйозними дослідженнями». І продала мамі моєї подруги … глину, порекомендувавши її для внутрішнього застосування.

Як і дуже багато людей, які не мають медичної освіти, мама моєї подруги звикла беззастережно довіряти людям у білих халатах. Тому в її голові ні на секунду не закралися підозри в істинності слів провізора. Тим більше, що в інструкції до препарату дійсно стояли посилання на дуже солідні організації.

Я завагалася – можливо, провізор має рацію? Адже я знаю препарати для внутрішнього застосування на основі глин.

Перше, що кинулося в очі – відсутність коректної інформації про виробника на упаковці. Прочитала інструкцію. Від нісенітниці, викладеної псевдонауковою мовою, мене взяв шок. Але, щоб не приймати поспішних рішень, я вирішила досконально розібратися в ситуації.

Невелике розслідування

В інструкції зазначено, що глина майже на 50 % складається з кремнезему, а «… дефіцит кремнію в організмі може привести до швидкого старіння, до таких захворювань, як артрит, атеросклероз і – найстрашніше – до онкозахворювань. Висновок напрошується один: треба вчасно поповнювати організм запасом кремнезему». З тим, що кремній дійсно важливий для організму, – сперечатися не стану. Але до чого тут кремнезем? Я звернулася до фахівця з проханням прокоментувати цю інформацію.

В.Ю. Крамаренко, доктор хімічних наук, доцент, НТУ ХПІ

«Кремнезем – це діоксид кремнію SiO2, який не реагує з водою і стійкий до дії кислот. Він не може служити джерелом кремнію, тому що не розчинний в соляній кислоті шлункового соку. І при потраплянні в шлунок шлях у нього один – у кишечник і далі. Що стосується 50 % вмісту кремнезему в глині ​​– я не сперечаюся. Але приблизно така ж кількість кремнезему в морському піску. Так чому ж не поїсти піску? При розплавлюванні оксиду кремнію (кремнезему) отримують кварцове скло. Як ви думаєте, кварцове скло можна вживати для поповнення запасів кремнію в організмі? Людський організм, на відміну від рослин, не здатний до засвоєння неорганічного кремнію так само, як і неорганічного кальцію. Тому і кремній, і кальцій ми повинні отримувати з рослинною і тваринною їжею або у вигляді спеціальних препаратів, де вони містяться в біодоступній формі.

Визнаними природними джерелами біологічно доступного кремнію є хвощ, кропива, спориш». 

Далі в інструкції написано, що в глині міститься радій – «основний радіоактивний елемент, який виганяє з нашого організму все, що гниє, розкладається і веде до клітинної дезорганізації (пухлини і т.д.) … На противагу всім хімічним антисептикам, що вбивають не тільки мікроби, а й здорові клітини, глина, усуваючи мікроби та їх токсини, створює в організмі імунітет проти нової мікробної інфекції, оновлює клітини і вливає в них нові сили, незважаючи на старіння або переродження. Завдяки своїй радіоактивності глина зміцнює природні сили організму, чинить тонізуючий, заспокійливий – і особливо антиканцерогенний – вплив на живу клітину. Це стосується будь-якої доброякісної і складної пухлини, а також будь-якої виразки».

До речі, передчасна смерть Марії Кюрі сталася через отруєння саме радієм. Радій надзвичайно радіотоксичний, при потраплянні всередину він стає джерелом ендогенного опромінення. Близько 80 % радію, який надійшов в організм, накопичується в кістковій тканині, викликаючи остеопороз, мимовільні переломи кісток і злоякісні пухлини кісток і кровотворної тканини.

Тільки процитую наостанок свій улюблений абзац: «… На холестеринових бляшках судин осідають трихомонади. Холестерин – найкраще середовище для їх розмноження. Вони створюють свої колонії по всій кровоносній системі. Це є сприятливим середовищем для розвитку раку судин. Початок його – дефіцит кремнію. Запущені форми – паразитарний розгул…»

Дмитро Дудар, лікар-інфекціоніст, клініка ІХТ, Київ

«Так, це ж що треба було прийняти, щоб написати таку маячню? Напевно, автор цього опусу був би цікавий фахівцям, які займаються патологією вищої нервової діяльності. А якщо серйозно, то трихомонади – це мікроорганізми, пов’язані з найпростішим, і вони здатні викликати лише локальні інфекції сечостатевого тракту, а «створювати колонії по всій кровоносній системі» вони ніяк не здатні. Та є «інфекційні» теорії атеросклерозу, згідно з якими в процесі утворення холестеринових бляшок не останню роль відіграють різні мікроорганізми (віруси герпесу, хламідії), але при цьому вони ніяк не «розмножуються на холестерині». На жаль, уберегти пацієнта від таких шарлатанів досить складно. Адже часто наша людина, коли захворіє, іде не до лікаря, а в аптеку. Безрецептурний продаж більшості медикаментів, недостатня довіра до лікаря плюс надія пацієнта на «чудодійність» пропонованого засобу і створюють благодатний ґрунт для таких шарлатанів. Та чого гріха таїти, інколи самі лікарі, в надії на відкат, призначають подібне «зілля».

Мене здивувало, що в цих, м’яко кажучи, сумнівного характеру текстах згадуються авторитетні люди та організації. Зокрема зазначається, що дослідження глини проводилися в Інституті фармакології і токсикології АМНУ. В інтернеті, у зв’язку з перерахуванням чудодійних властивостей глини згадується ім’я видного наукового діяча і шанованої людини – професора І.С. Чекмана. Ось до нього я і зателефонувала із запитаннями – чи брав він коли-небудь участь у дослідженнях кримської блакитної глини і чи дійсно вона має лікувальні властивості.

І.С. Чекман, чл.-кор. НАН України та АМН України, зав. кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

«У відповідь на ваше запитання я вам процитую вірш мого старого друга, поета Павла Глазового:

Двісті літ стояла церква та й музеєм стала, 

Щоб публіка  по квиточках її оглядала. 

Зайшла баба до музею, цілує ікони, 

Відважує на всі боки низенькі поклони. 

Біля виходу картину вгледіла велику 

Й давай на ній цілувати бородату пику. 

А ізбоку хтось промовив: 

– Це вже бабі кришка… 

Кого ж то ви цілуєте? То ж Распутін Гришка.

Баба швидко повернулась, глянула лукаво: 

– А ти мені не указуй, бо я маю право. 

Тепер уже таке врем’я свободне настало, 

Що цілує хто де хоче і кого попало. 

Зараз часи такі настали – вседозволеності і безкарності.

Непорядні люди поширюють завідомо неправдиву інформацію, фальсифікують дані, прикриваються чужими іменами і не несуть за це ніякої відповідальності. Я дійсно в 90-ті роки брав участь у дослідженнях адсорбційних властивостей білої глини. Паралельно з нами різні властивості цієї глини досліджували в інших профільних інститутах, потім проводилися клінічні випробування, і після цього препарати на основі білої глини з абсолютно конкретного родовища стали застосовуватися як ентеросорбенти. А що стосується названої вами блакитної кримської глини, то з упевненістю можу вам сказати, що ані я, ані хтось інший в Інституті фармакології і токсикології дослідженнями цієї глини не займалися». 

Так само упаковка містить інформацію про те, що ці глини застосовуються кримським медичним центром «Топаз», який користується у кримчан заслуженою довірою. А колишні пацієнти дуже тепло і з вдячністю відгукуються і про саму клініку, і про її колишнього головного лікаря, а нині директора В.І. Мінайкіна.

Звичайно ж, у клініку я теж не забула зателефонувати.

Мінайкін Валерій Іванович, директор медичного центру «Топаз»

«Так, я знаю, що вони використовують назву нашої клініки. Якби знати, де їх шукати, – я б до них поїхав, просто щоб в очі подивитися. Але ж цих аферистів не знайти, вони ж крім мобільного телефону ніяких контактних даних про себе не повідомляють.

У нашій клініці ніколи не використовувалися глини для внутрішнього застосування. Я нічого про це не знаю і в жодному разі не можу нічого подібного рекомендувати. Для зовнішнього застосування ми дійсно використовуємо глини. Це глини з Кудринського родовища, які розробляє Науково-медичне підприємство «Бентокрим». Дослідження глин цього родовища проводили вчені Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Харківського національного фармацевтичного університету, Українського державного інституту мінеральних ресурсів та Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва. Це глини з вивченими властивостями і гарантованою якістю. Інші глини ми не використовуємо.» 

Ясна річ, я вчинила б непорядно, якби не вислухала аргументи виробника цього диво-продукту.

Я зателефонувала за номером мобільного телефону, зазначеного на упаковці. Чоловік, який підняв слухавку, представився Нападовським Євгеном Андрійовичем (його ім’я так вказано і на сайті). Я попросила пана Нападовського пояснити, чи проводилися реально дослідження властивостей глини, яку він рекомендує для лікування безлічі хвороб, чи відомий її хімічний склад, проводилися клінічні дослідження і чи є у нього ліцензії та сертифікати. Так само я попросила уточнити – на підставі яких даних він вирішив, що ця глина придатна для внутрішнього вживання і чи досліджувалася глина на наявність патогенної мікрофлори. На що вищевказаний пан відповів мені, що лікує людей цією глиною вже 12 років(!), а якщо мені щось не подобається, то я можу не купувати.

Ім’я їм – легіон…

Ви думаєте це одиничний випадок? Аж ніяк. Подивіться, скільки різноманітних глин продається в аптеках. Чи всі вони якісні і безпечні? Я не впевнена. Я довільно вибрала пропозицію з тексту інструкції вищевказаної глини, внесла в пошук Google і отримала 667 сайтів з ідентичним текстом. Так само в інтернеті міститься близько 200 000 згадувань про внутрішній прийом глин для лікування і 8000000 згадувань про лікування раку грудей та інших видів раку блакитною глиною.

Мільйони сайтів обманюють людей, обіцяючи зцілення і при цьому продаючи сумнівний продукт, про який невідомо навіть те, наскільки він безпечний!

Сьогодні йшлося тільки про глину.

А скільки інших продуктів, які теж продаються в аптеці, але при цьому мають досить сумнівні властивості? А скільки таких продуктів продається в інтернеті?

За кожним з них стоять люди, готові ризикувати здоров’ям і життям інших людей заради власної наживи.

«Диво»

До Науково-сервісної фірми “ОТАВА” звернувся пан N з проханням проаналізувати збір лікарських трав, який використовувався для лікування епілепсії. Перераховані «знахаркою» трави не повинні були мати протиепілептичних властивостей, але збір з якоїсь незрозумілої причини дійсно чинив таку дію. Пан N уже звертався для дослідження в інші лабораторії, але ніяких домішок у зборі не було виявлено. Хіміки фірми ОТАВА спеціально під це завдання розробили просту й ефективну методику і виявили в складі суміші синтетичну домішку й ідентифікували її. Виявилося, що «цілителька» – виробник цього нібито рослинного збору – насправді додає до його складу синтетичний лікарський препарат, чим і була обумовлена протиепілептична дія збору.

Забавно, але замість заявлених «чудодійних трав» у суміші була виявлена висушена і подрібнена шкірка банана та інші «відходи кухонного виробництва». Але ж таких «цілительок» – тисячі!

За матеріалами журналу «Участковый врач» (№ 2 лютий 2012 р.)

*