Меню
Концепція реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю (Проект)
09.04.2016 Статті

Проблема, яка потребує розв’язання

Досягнення вітчизняних вчених у багатьох сферах, зокрема у розробці космічної та авіаційної техніки, біотехнологіях, створенні нових матеріалів, свідчать, що Україна має значний науковий потенціал. В Україні діє понад 1250 наукових організацій, в яких працює майже 135 тис. працівників.

Попри те, що загальний обсяг фінансування наукових досліджень і розробок постійно зростає і у 2011 році склав 9591,3 млн. грн. (в т.ч. за рахунок коштів державного бюджету 3887,4 млн. грн.), темпи цього зростання постійно відстають від темпів зростання внутрішнього валового продукту ВВП України.

Наукоємність ВВП України (відношення у відсотках обсягу видатків на науку за рахунок усіх джерел фінансування до ВВП) у 2011 році сягнула рекордно низького рівня – 0,73 %, в т.ч. за рахунок коштів державного бюджету – 0,29%. При цьому, якщо наукоємність ВВП за рахунок коштів державного бюджету досягає 50-75% від середнього рівня подібного показника для країн ЄС, то наукоємність ВВП за рахунок коштів недержавного сектору у 2-5 разів нижче, ніж у країнах Європи.

Найбільшими одержувачами коштів загального фонду державного бюджету на

науку у 2011 році були НАН України (53,2% від загального обсягу), НААН (10,9 %),

МОНмолодьспорт (9,4 %), НАМИ (5,3 %), Держінформнауки (4,6 %).

Загальний рівень фінансування у розрахунку на одного науковця (дослідника) в Україні приблизно у 12 разів нижче, ніж у США, у 4 рази нижчий, ніж у Польщі, та у 2,5 рази нижчий, ніж у Російській Федерації.

Показники публікаційної активності є достатньо високими: українські вчені друкували більше 300 тис. публікацій на рік в останні 7 років. Разом з тим, такі показники є результатом розподілу державних коштів на виконання великої кількості наукових проектів при низькому рівні фінансування кожного окремого проекту. Як наслідок, кількість публікацій та цитувань в авторитетних міжнародних наукових виданнях (таких, що входять до баз даних Тhomson Reuters та Sсорus) залишається практично незмінною (4-4,5 тис. статей на рік, починаючи з середини 1990-х років). На тлі загальносвітового зростання кількості наукових публікацій це призводить до зниження частки українських національних публікацій у світі.

Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» встановлено завдання збільшення наукоємності ВВП до 1,5 % у 2014 році. Для досягнення цього показника необхідно щороку збільшувати на ЗО % обсяг фінансування науки за рахунок усіх джерел, а обсяг бюджетного фінансування науки – на 50 % щороку протягом 2012-2013 років.

Разом з тим, проблему підвищення результативності наукових досліджень неможливо збільшити виключно шляхом збільшення обсягів бюджетного фінансування в умовах домінування принципу розподілу та використання бюджетних коштів на науку шляхом базового фінансування наукових установ. Зазначений підхід ґрунтується на плануванні обсягу фінансування на наступний рік за принципом «від поточного рівня» та практично не враховує ефективність наукової діяльності наукової установи.

Частка програмно-цільового фінансування конкретних наукових проектів, яке є найбільш ефективним механізмом бюджетного фінансування наукової сфери, залишається протягом останніх років стабільно низькою – 6-7% від обсягу бюджетного фінансування наукової сфери. При цьому більшість із зазначених коштів спрямовується через центральні органи виконавчої влади.

Обсяг видатків Державного бюджету України на виконання завдань і заходів державних цільових наукових і науково-технічних програм протягом останніх 10 років є суттєво меншим, ніж обсяг обґрунтованої потреби, запланованої на певний бюджетний рік за конкретними програмами, затвердженими відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України. Разом з тим кошти, що плануються в рамках базового фінансування розподіляються між великою кількість дрібних за обсягом фінансування та науковою значимістю проектів.

Існуюча система розподілу та використання бюджетного фінансування науки не забезпечує ефективних механізмів управління державним сектором наукових досліджень і розробок, є громіздкою та інерційною і не дає змоги перерозподіляти ресурси відповідно до встановлених пріоритетних напрямів. Відсутність економічних стимулів для підприємницького сектору спрямовувати кошти на фінансування наукових досліджень і розробок в цілях оновлення та модернізації власного виробництва, що не дозволяє компенсувати низьку ефективність бюджетного фінансування науки за рахунок залучення позабюджетних коштів.

Мета Концепції

Метою реалізації Концепції є вдосконалення системи управління та фінансової підтримки сфери наукових досліджень і розробок в цілях збереження та примноження наукового потенціалу України, а також підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Для  розв’язання проблеми  є необхідним   перегляд існуючих   механізмів розподілу та використання бюджетного фінансування науки з метою підвищення результативності діяльності та ефективності управління державним сектором наукових досліджень і розробок, а також створення ефективних механізмів стимулювання залучення позабюджетних коштів у наукову сферу.

З урахуванням існуючого рівня наукоємності валового внутрішнього продукту України, масштабів вітчизняного сектору наукових досліджень і розробок та ролі бюджетного фінансування науки у соціальному забезпеченні наукових працівників розв’язання проблеми передбачається здійснювати шляхом:

  • збереження існуючих обсягів базового фінансування діяльності бюджетних наукових установ з урахуванням зростання  обсягу мінімальної заробітної плати та росту цін і тарифів на оплату послуг зв’язку, енергоносіїв та комунальних послуг;
  • підвищення конкуренції у сфері наукових досліджень і розробок шляхом спрямування додаткових бюджетних коштів на виконання проектів наукових досліджень і розробок, що відбиратимуться на конкурсній основі в рамках виконання державних наукових і науково-технічних  програм, державного замовлення на створення новітніх технологій, а також грантового фінансування;
  • оптимізації системи бюджетних наукових установ з урахуванням результатів їх атестації на основі незалежного оцінювання наукових результатів, кадрового та матеріально-технічного потенціалу;
  • забезпечення незалежної наукової і науково-технічної експертизи проектів, що подаються на фінансування за рахунок коштів державного бюджету, розширення практики залучення до експертизи провідних іноземних експертів;
  • спрощення процедур державних закупівель робіт з виконання наукових досліджень і розробок та процедур отримання грантів на виконання досліджень і розробок від міжнародних організацій;
  • розмежування функцій адміністративного та наукового управління у бюджетних наукових установах;
  • застосування економічних стимулів для суб’єктів підприємницької діяльності щодо здійснення ними інвестицій, пов’язаних із забезпеченням проведення наукових досліджень і розробок;прощення адміністративних процедур комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, створених за кошти державного бюджету.

Реалізація Концепції здійснюватиметься  протягом 2012-2017 років шляхом виконання наступних завдань:

– утворення центрів компетенції у пріоритетних сферах наукових досліджень і розробок, якість функціонування яких оцінюватиметься на основі міжнародних наукометричних показників наглядовими радами, до складу яких входитимуть провідні вітчизняні та іноземні вчені;

– підвищення ролі Державного фонду фундаментальних досліджень як інструменту розподілу бюджетних асигнувань на проведення системних фундаментальних    досліджень, суттєвого  збільшення   обсягів фінансування його діяльності;

–  утворення Державного фонду гуманітарних досліджень як інструменту розподілу бюджетних асигнувань на проведення наукових досліджень у сфері гуманітарних наук;

–  утворення Державного технологічного фонду як інструменту державної грантової   підтримки   прикладних   наукових   досліджень   і   розробок, спрямованих   на  створення  та  впровадження   новітніх  технологій  та високотехнологічної продукції;

–  активізація співпраці   наукової і науково-технічної, у вищих навчальних закладах;

–  запровадження   державних  програм  розвитку   наукових  досліджень  і розробок за пріоритетними напрямами, що передбачатимуть надання грантів  на  виконання  наукових  проектів,   відібраних  на  конкурсній основі;

–  затвердження Кабінетом Міністрів України порядку конкурсного відбору наукових досліджень і розробок, фінансування яких здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів на грантовій основі;

–  визначення обмеженого переліку розпорядників бюджетних коштів, що можуть надавати гранти   на   фінансування   наукових   досліджень   і розробок;

–  застосування процедури закупівлі у одного виконавця для наукових досліджень і розробок, що пройшли відкритий конкурсний відбір;

–  фінансування розвитку матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок переважно в рамках виконання наукових проектів;

– збільшення обсягів бюджетного фінансування для виконання наукових проектів в рамках міжнародного науково-технічного співробітництва;

–  запровадження  грантів на  публікацію   наукових  робіт   у   провідних світових наукових виданнях з високим імпакт-фактором;

– розширення можливостей стажування за рахунок бюджетних коштів вітчизняних науковців у  провідних світових наукових установах та збільшення максимальної тривалості такого стажування з 6 місяців до 2 років;

–  поступовий   перехід   до   практики   укладення   строкових   трудових договорів із працівниками бюджетних наукових установ з метою надання можливості     урахування     продуктивності     наукової    роботи    таких працівників;

–  запровадження   системи   обов’язкового   наукометричного   оцінювання  наукової та публікаційної діяльності науковців та наукових закладів;

–  укрупнення    тематики    наукових    досліджень,    що    проводяться    у бюджетних     наукових     установах     та     посилення      персональної  відповідальності керівників тем за результати виконання наукових робіт за рахунок бюджетних коштів;

–   встановлення граничного віку для зайняття адміністративних позицій у наукових установах;

– звільнення від оподаткування операцій з виконання наукових досліджень і розробок, що здійснюються за рахунок коштів, одержаних у вигляді грантів від міжнародних організацій, установ та урядів інших країн, у тому числі операцій із ввезення на територію України безкоштовно наданого обладнання для виконання робіт за такими грантами;

–   звільнення від оподаткування податком на додану вартість робіт з виконання наукових досліджень і розробок, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету співвиконавцями таких робіт;

– створення нормативно-правого механізму участі бюджетних наукових установ у створенні господарських товариств шляхом внесення до статутного капіталу такого господарського товариства майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності, що їм належать;

–  розширення можливостей творців об’єктів інтелектуальної власності щодо набуття майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності, створені за державні кошти, у т.ч. в рамках основної діяльності бюджетних наукових установ;

– запровадження фінансових стимулів для розвитку недержавного безприбуткового сектору науки, зокрема діяльності спеціалізованих недержавних (корпоративних) фондів грантової підтримки наукових досліджень і розробок.

Очікувані результати

Реалізація Концепції дасть змогу створити умови для підвищення ефективності використання бюджетних коштів, що спрямовуються у наукову сферу, підвищення результативності діяльності бюджетних наукових установ, збільшення обсягу позабюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності.

Цільові орієнтири розвитку української науки за результатами реалізації Концепції до 2017 року є наступні:

  • загальний рівень фінансування наукових досліджень і розробок на рівні 1,5 % від валового внутрішнього продукту України, з них:
  • за рахунок позабюджетних коштів – не менше 0,8 %;
  • фінансування державним сектором – не менше 0,5%;
  • частка грантового фінансування – не менше 30% від загального рівня фінансування наукових досліджень і розробок за рахунок коштів загального фонду державного бюджету;
  • збільшення частки витрат на оновлення основних засобів, закупівлю нового обладнання та капітальне будівництво;
  • досягнення кількості публікацій українських вчених та наукових закладів в міжнародних наукових базах даних до рівня 7500;
  • збільшення індексу цитувань українських вчених та наукових установ згідно розрахунків Scopus та Thomson Reuters$
  • оптимізація кількості розпорядників бюджетних коштів, що виділяються на проведення наукових досліджень і розробок;
  • утворення та забезпечення функціонування не менше 8-10 центрів компетенції (ключових лабораторій) у пріоритетних сферах наукових досліджень і розробок.
  • створення сприятливих умов для залучення приватних інвестицій у реалізацію наукових проектів, що здійснюються державними науковими установами

Обсяг фінансових ресурсів та джерела фінансування

Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у межах асигнувань, що передбачаються на відповідний рік, міжнародної технічної та фінансової допомоги, а також інвестицій підприємств та організацій.

*