Наука України – вчора, сьогодні, завтра

Олександр Жамба

Вчений, шукаючий істину,

але соромлячись убогого одягу і грубої їжі!

Про що тут ще казати!

Конфуцій

Вчора

Україна може по праву пишатися своїми вченими, які зробили великий внесок в становлення та розвиток світової науки.

В сучасному світі нас оточує так багато техніки, без якої ми не мислимо своє існування. Але дуже рідко людина замислюється кому вона зобов’язана появою того чи іншого приладу. Слухаючи радіо ми рідко згадуємо Попова, коли вмикаємо світло – Едісона, коли їдемо на машині – не дякуємо Форду за винахід конвеєра.

Тим не менш, ці імена відомі усім, хто старанно навчався в школі. Але ім’я нашого співвітчизника, Миколи Миколайовича Бенардоса (1842-1905 рр.), якого свідомі люди обґрунтовано вважають одним із засновників технічної думки як такої, навряд відоме більшості із нас. Цікавим фактом є те, що з його винаходами ми стикаємося, мабуть, найчастіше, ніж з винаходами інших вчених.

За своє життя Микола Миколайович зробив 196 винаходів в різноманітних галузях, побудував багато механізмів та приладів. Достеменно відомо, що саме йому людство зобов’язане появою кондиціонера, фритюрниці, каструлі швидко варки та навіть пральної машини, акумуляторів. Більшість його винаходів на стільки випереджали свій час, що лише багато років потому знайшло втілення у конкретних проектах.

Це стосується гребного гвинта з поворотними лопатями, електромагнітної гармати, кулі з ребрами, використання прожекторів і нічних боях, пароплави, які вміють переходити мілини, автоматичної зброї, цифрового замку для кас та багато іншого. Геній цього чоловіка подарував світові першу стоматологічну пломбу (він самостійно встановив, як він сам його назвав, «срібний ґудзик», з того часу на багато років зубні пломби стали робитися із срібла).

Але найголовнішим його винаходом, який кардинально змінив наш світ є електричне дугове зварювання. На жаль, геніальний український винахідник не отримував ніякої допомоги з боку влади, а вдосконалення зварювання потребувало чималих коштів. Проводячи всі наукові досліди за свої кошти, в 1884 році винахідник розорився – усі його винаходи привласнили шахраї. І це не поодинокий випадок в український науці, коли вчений не маючі підприємницького хисту – ставав жертвою шахраїв.

Чимало видатних вчених з України внесли значний в процес становлення та розвиток авіації в світі. Спадок, який залишили нам українські генії, робить галузь літакобудування України сьогодні однією з найвдосконаленіших у світі.

Це такі генії науки, як Можайський Олександр Федорович (1825-1890), який зробив та запустив першого повітряного змія, розгадав виникнення аеродинамічної сили, з конструював перший літак тощо.

Один з найяскравіших представників київської школи літакобудування – видатний конструктор зі світовим ім’ям Ігор Іванович Сікорський. Він сконструював перші в світі надпотужні багатомоторні літаки „Російський витязь” (1913 р.) та „Ілля Муровець” (1914 р.), також Ігор Іванович побудував перший в світі гелікоптер і став основоположником гелікоптеробудування в світі. На початку 1918 року Ігор Іванович, через загрозу розстрілу, був змушений поїхати з батьківщини. Ім’я нашого геніального співвітчизника занесено у США в Національний зал Слави винахідників.

Також вагомий свій внесок у розвиток вітчизняного та світового літакобудування зробили такі вчені як Костянтин Калінін, Георгій Проскура, Йосип Німан, Олександр Мікулін, Олег Антонов, Гліб Лозино-Лозинський та інші.

А дивлячись на те, яку спадщину залишили українські вчені ракетно-космічної галузі, ми відчуваємо гордість за наших людей та за нашу Україну, яка посідає провідне місце в світі по виробництву та розробці найскладніших ракетно-космічних систем.

Серед перших вчених-ентузіастів, що робили перші кроки в новій, невідомій поки що галузі знань, необхідно згадати українця Кибальчича Миколу Івановича (1853-1881). Одним з піонерів розробки основ космонавтики був Кондратюк Юрій Васильович (1897-1941) автор досліджень можливості ракетного польоту у світовий простір, автор оригінальних ідей у рішенні проблем міжпланетних подорожей. Юрій Васильович як і багато інших геніїв науки був заарештований по необґрунтованому звинуваченню.

Безумовно найвидатнішою людиною свого часу можно впевнено назвати Сергія Павловича Корольова (1907-1966). Найвизначнішими його здобутками були: вдалий запуск ракет на рідкому паливі; знаменита ракета Р-7 (перша в світі міжконтинентальна ракета) вивела на орбіту перший в світі штучний супутник землі («СЗШ»), який провістив початок космічної ери; запуск у космос корабля «Восток» з першим у світі космонавтом Ю. Гагаріним. Але у С. Корольова були і скрутні часи, коли його засудили в 1938 році.

Комп’ютери сьогодні стали для нас звичайною річчю, Нам навіть складно уявити, що людство робило до створення ЕОМ: як обчислювалися складні завдання з математики та фізики, як писалися листи та спілкувалися люди. Але вмикаючи комп’ютер, ми не згадуємо, на жаль, українських вчених, які зробили можливим існування дива ХХ-го сторіччя – ЕОМ.

Важливою віхою в зародженні науки кібернетика вважається 1914 рік. Саме в цей час науковий світ уперше познайомився з роботами великого українського вченого – Олександра Миколайовича Щукарева. Він був піонером створення кібернетики як науки. У свої роботах він доводив і пояснював потребу створення «розумової машини». Для підтвердження своєї теорії Щукарев продемонстрував «машину логічного мислення», яку сам і же створив.

Саме в Україні створено перший в Європі комп’ютер -МЕОМ в 1950 році Сергієм Олексійовичем Лебедєвим в Інституті електротехніки АН УССР.

На жаль, світова слава першовідкривачам не завжди дістається тим, хто дійсно бува першим. Це повною мірою можна ввіднести до геніального українського фізика Вадима Євгеновича Лашкарьова (1903-1904). Він мав би отримати Нобелівську премію по фізиці за відкриття транзистора. Ще в 1941р. В. Лашкарьов опублікував статті, в яких описав основні принципи роботи транзистора. А перші згадки у США про появу транзистора з’явилися у липні 1948 році через 7 років після статті В. Лашкарьова.

Великий вклад в розвиток вітчизняної та світової науки зробили такі вчені-фізики як:

Іван Пулюй (1845-1919), який першим застосував поняття квантової механіки;

Володимир Коваленко, який один із п’яти провідних лазерних експертів світу;

Та багато інших, зокрема А. Йоффе, М. Остроградський, Л. Ландау, О. Лейпунський ( його праці забезпечили можливість створення ядерної електричної станції), Г. Латишев, М. Синельніков, Ю. Кістяківський (співавтор водневої, а потім нейтроної бомби), М. Яремович, М. Галоняк, В. Романів, Джорджа Гамова ( він з’ясував генетичний код ДНК), Є Патон та інші .

Не можливо, не згадати В. Вернадського, який був засновником геохімії, біогеохімії, радіогеології, творець вчення „Про біосферу” (перший, який досліджував біосферу), про великий вплив на навколишнє середовище людини та перетворення біосфери на ноосферу (сферу розуму).

Також, великий вклад у науку зробили українські вчені-медики, такі як: М. Пирогов, М. Амосов, Л. Гіршман, С. Федоров, Шалімов, Д.Заболотний та інші.

Україна повинна пам’ятати цих вчених, оскільки вони заклали основу для розвитку української науки.

Сьогодні

Що зараз відбувається з українською наукою? На це питання можна дати дуже коротку відповідь: «кризовий застій», але це не є криза науковців, ідей, винаходів. А це криза фінансової скрути та державної байдужості до науки. А от про те, що гроші – найболючіша тема для наших науковців та винахідників, говорити не приходиться. Красномовніше за це можуть сказати цифри. Так, згідно Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” фінансування науки повинно здійснюватися в обсязі 1,7 % від ВВП. За шість років існування цього закону жодного разу цей показник не піднімався вище, ніж 0,47 %. у Європі цей показник сягає 3 %. Втім, європейці такою цифрою дуже стурбовані, адже відстають від США (4-4,5 %) та від Японії (7 %). На превеликий жаль, сподіватися на те, що в Україні ситуація щодо бюджетного фінансування науки зміниться на краще, не приходиться. Мізерні зарплати, застаріле обладнання, не можливість реалізувати свої наукові ідеї винаходи – це все змушує українських науковців залишати батьківщину та шукати кращої долі закордоном. Тисячі науковців виїжджають із України.

А в Україні дуже великий науковий потенціал, із 170 тисяч науковців – 60 тис. – кандидати наук і 20 тис. – доктора, також щороку українці патентують 10-15 тис. винаходів та ідей. Цікавим, що з підготовки IT спеціалістів Україна займає 5 місце у світі після США, Європейського Союзу, Індії і Росії. В літакобудування та космічній галузі Україна займає 3 місце у світі. До речі, українська космічна галузь створила та запустила більше у космос космічних апаратів, чим НАСА.

Завтра

Україна має дуже великий науковий потенціал, але він не реалізується. Потрібно провести ряд реформ у науці.

По-перше, збільшити фінансування наукової галузі до 3 % від ВВП. Упорядкувати та удосконалити виділення коштів на науку, щоб кошти не виділялися на утопічні проекти та дослідження науковців-чиновників, а виділялися на реальні потрібні суспільству проекти.

По-друге, удосконалити законодавство про захист інтелектуальної власності;

змінити законодавство, що пов’язане з інвестуванням в інновації та венчурних фондів; надати прямі і непрямі пільги та субсидії для стимулювання інноваційної діяльності.

По-третє, розробити ефективну програму для стимулювання інноваційної діяльності в Україні; створювати технополісі та технопарки, не для відмивання коштів, а для поглиблення співпраці між виробництвом та науки; потрібно створити „Національний науково-інноваційний банк ідей та винаходів”, який має знаходити практичне застосування цих ідей та винаходів (розробок) на практиці і у виробництві.

По-четверте, повернення України до університетської системи наукових ступенів з одним ступенем доктора наук, як це було до тоталітарного більшовицького режиму, оскільки тільки пост соціалістичних країнах є двох ступенева система наукових ступенів; Зменшити корупцію при надані наукових ступенів та звань.

І насамкінець, зараз в світі існує шість найбільш перспективних напрямків розвитку технологій: комп’ютери( програмування, Інтернет та мікросхеми), телекомунікації, біотехнології, аерокосмічні, нанотехнологія і альтернативна енергетика -ці, що можуть привести до швидкого росту економіки, уникаючи згубного впливу на навколишнє середовище. Тому, потрібно зробити ці напрямки пріоритетними для української економіки.

В Україні є всі можливості стати провідною науково-розвинутою державою, але для цього потрібно докласти зусиль не тільки науковцям, а й владі і суспільству.

Ніщо так не допомогає створенню майбутнього, як сміливі мрії. Сьогодні утопія, завтра плоть і кров.

В. Гюго