spivakVCsuprun

«Суб’єктивний бютівець» із NewsOne Дмитро Співак проти Уляни Супрун і бандерлогів Нікіти Міхалкова та Сергія Аксьонова

Чому проплачені з Росії політики з партії «ЗА своє гарне ЖИТТЯ не в Україні» так ревно оберігають пострадянську здирницьку й антигуманну систему охорони здоров’я? Результат провалу медичної реформи однозначний і прогнозований – зневіра багатьох українців у спроможності власної держави, неповага до її державних інститутів, втрата бажання спротиву російській агресії. І як наслідок – зустріч із червоними прапорами російських танків ностальгуючими за СРСР українськими громадянами. На що, власне, й розраховують кремлівські імперські стратеги.

Чи залишиться медична реформа після виборів? Чи реалізуються сподівання українців на європейське медичне обслуговування? Однозначно ні, якщо у владу проповзе партія «ЗА злиденне ЖИТТЯ українців в Україні». Власне, цього нині й добивається її кремлівський ЦК.

Продовжуючи функціонувати за старим бюрократичним зразком, медична сфера залишається однією з найбільш корумпованих в Україні.

Сотні публікацій і телепередач звертали увагу МОЗ та його міністра на існування фіксованих поборів. Їхні автори сподівались, що з боку міністерства і відповідних правоохоронних органів будуть ужиті всі необхідні дії в питанні запобігання та протидії незаконних поборів. Але віз і нині там…

Так, у липні 2018 року з’явилася стаття члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової «Чому пологи в Україні коштують в рази дорожче, ніж за кордоном…», в якій вона вкотре намагається звернути увагу МОЗ на корупційні системи в пологових будинках України.

Тотальне незадоволення українців якістю обслуговування в державних медичних закладах, власне, й використовують прокремлівські пропагандисти з партії «ЗА злиденне ЖИТТЯ українців в Україні» для знищення реформи національної системи охорони здоров’я. Методологію такої пропаганди, яку застосувала російська розвідка для втручання у вибори в США, зрозуміло й просто описав відомий політолог Андрій Піонтковський в одній із своїх статей. Йдеться про сумнонозвісну операцію «Трампнаш»:

«Делается это весьма искусно, я бы даже сказал, виртуозно. Его тексты (прокремлівські тексти, тексти, написані проплаченими кремлівськими експертами, – С.М.) концептуально и стилистически неотличимы от стандартного вашингтонского внешнеполитического дискурса на тему американских national interests. Но в каждой статье обязательно появлялся абзац, вкрадчиво выдававший за american national interest какую-нибудь очередную кремлевскую хотелку. А все остальное было солидной шелухой, выполнявшей роль сигнала “я – свой”…»

«Центральной фигурой, душой и мозгом кремлевской операции «Трампнаш» является президент «Сenter for the National Interest» Dimitri Simes, в советском девичестве лектор-международник ЦК ВЛКСМ Дмитрий Симис… Талантливый еврейский юноша, сын выдающихся родителей не смог стать ведущим международником в антисемитском СССР.»

Стосовно України кремлівські пропагандисти особливо не морочаться і використовують або вже відпрацьовані російські технології, або ж технології, розроблені для інших країн. Хоча гуру української політики Леонід Кучма неодноразово їх попереджав, що «Україна не Росія». Не реагують самовпевнені й дурненькі. Тексти-темники про злодіяння київської хунти сяк-так написали, а от знайти достойного двійника Дмитрові Сіменсу так і не вдалося… З цим виникла проблема. Усі більш-менш толкові Дмитри то в націоналісти подались, то в порохоботи, або ж послали все до біса й подались до Польщі на заробітки.

Що валялося на одеській дорозі, те й підняли та використали. А хто ж був у глибокій вибоїні на цій дорозі? А був там щирий бютівець пан Дмитро Співак – активний борець із російськими бандерлогами Нікітою Міхалковим і Сергієм Аксьоновим.

Дмитрий Спивак Михалкову

https://www.youtube.com/watch?v=E9Kjv6kJWBM

Чудодійна сила рублів розвинула політичні погляди пана Дмитра на 180 градусів. Черговий раз він морально обновився і почав читати свої суб’єктивні моральні проповіді на каналі «NewsOne» не лише одеситам, а й усьому українському населенню, поливаючи дорожнім брудом таку вже ненависну йому київську хунту.

Що про нього думають одесити, можна почитати у коментарях на його youtube-каналі:

Спивак бандерлоги ньюсван

Цікаво, на яку аудиторію розраховані його низькоякісні вечірні монологи? На донецьких шахтарів після важкої зміни чи на бабусь-пенсіонерок зі зруйнованих радянських заводів? Проте вони, напевно, дивляться веселі жарти про єврея із «Дизель Шоу», а не низькоінтелектуальні й примітивні до нудоти вечірні спічі вже не пана, а господіна Співака. Заготовлені редактором шпаргалки, поганенька, надзвичайно збіднена нелітературна російська мова. Вочевидь, г. Співак малувато читав книжок у дитинстві. А основне, вже дуже фальшиві емоції препоганого актора, після яких хочеться сказати лише одне  – «не вірю!»

Відеозвернення Співака до бандерлогів Міхалкова й Аксьонова звучало більш переконливо, ніж звинувачення Уляни Супрун. Перегляньте це відео і ви зможете в цьому переконатися.

Або старіє наш вже не пан, а господін Дмитро, або ж мало ж платять сотоварищі  по партії «За своє гарне ЖИТТЯ не в Україні».  Життя їхніх родин на Заході коштує дорого…

Куди г. Співаку до провідного актора недогорілого в 2014 році театру «За погане життя українців в Україні» г.  Рабіновичу із нещодавно «прімкнувшим» до нього вічно живим політиком г. Шуфричем. Ці уміють говорити – їх не перебалакати. Проте чи в змозі вони так думати і самостійно, без кремлівських кураторів організовувати політичні схеми так, як Дмитро Сіміс? Очевидно, ні. І слава Богу.

Увесь свій словесний понос про міністра Супрун, приправлений страшилкою про ЦРУ для стареньких бабусь, суб’єктивний мораліст г. Співак закінчив фразою: «Нам не потрібна медична реформа за зразком американської системи охорони здоров’я». Ось ця кремлівська хотєлка (за Піонтковським), вставлена в лушпиння критики нашого неспроможного боротися з корупцією уряду.

ulyana-suprun

Усім  відомо, що система хабарництва та бюрократії утворилася саме в Радянському Союзі, коли через недофінансування й понаднормові години роботи лікарі почали самостійно брати додаткову платню. Наприклад, вартість операції могла досягати 150 карбованців. За народження дівчинки акушер-гінеколог у середньому отримував 25 карбованців, а за хлопчика – 50.

Сподіваюсь, що у г. Співака всі вдома і хата на замку і він не думає, що ми, українці, ідіоти? Щось на зразок того: ви, дурнуваті хохли, лікуйтесь за хабарі і ніколи не отримаєте якісного медичного обслуговування. А я із сотоваріщами по партії «ЗА наше гарне ЖИТТЯ» господами Мураєвим, Рабіновичем і Шуфричем у США та Європі лікуватися будемо.

Лише наївні громадяни й активні прибічники партії «ЗА їхнє гарне ЖИТТЯ» думають, що систему охорони здоров’я можна еволюційно  реформувати, критикуючи пані міністра Супрун разом із прем’єр-міністром паном Гройсманом або ж нагадуючи лікарям-здирникам про клятву Гіппократа, щоб їм стало соромно. Як тут не згадати Шурика з комедії Гайдая і «космічні кораблі, які борознять простори…»

Існуючу в Україні систему охорони здоров’я можна лише зламати, знищити і на нових, апробованих західних засадах побудувати свою національну систему охорони здоров’я.

Що реально може зробити МОН на чолі з пані Супрун? Звільнити найбільш корумпованих керівників медичних закладів, діяльність яких руйнує власну репутацію міністра та її прем’єра? На превеликий жаль, ні.  На якій підставі? Вони відразу ж підуть до суду.

Поки в Україні маємо таку ситуацію: ліва рука Президента не знає, що робить права – рука Прем’єра. Підстави для звільнення можуть дати лише контролюючі державні структури, зокрема відомство пана Луценка, який замість того, щоб боротися з корупцією, дає розлогі політичні інтерв’ю, знищуючи останні залишки репутації уряду бездіяльністю свого відомства.

ДОДАТОК

Інформація для пана Юрія Луценка і небайдужих громадян
про корупцію в українських державних медичних закладах

У липні 2018 року з’явилася стаття члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової «Чому пологи в Україні коштують в рази дорожче, ніж за кордоном…», в якій вона вкотре намагається звернути увагу МОЗ на корупційні системи в пологових будинках України.

Скільки коштують пологи в регіональних і столичних пологових будинках?

Авторка наводить чітку фінансову дефініцію вартості пологів у столичних та регіональних пологових будинках.

Так, у регіональних пологових будинках вартість «безкоштовних» пологів становить 300-500 доларів, тоді як у Перинатальному центрі м. Києва вона сягає 1000-1200 доларів (про що, до речі, також відзначалося і в нашій статті «Тариф “Новонароджений+” від Перинатального центру…»).

Хабар, що відкриває доступ до державних годівниць

Тому не дивно, що «привілейовані» посади лікарів-хабарників почасти обіймають лише ті, хто свого часу сам дав хабара вищому керівництву або потрапив туди завдяки родинним зв’язкам.

Для прикладу авторка відзначає, що в Івано-Франківському перинатальному центрі за влаштування на роботу вимагають хабара у 2000 доларів.

До речі, керує центром пан І. Вакалюк, якого вже тричі (!) звільняли із займаної посади. Нещодавно проти нього було порушено кримінально справу за фактом спекулятивних дій із медичними препаратами.

Недофінансування медичних центрів і квадратні метри головних лікарів столичних пологових

Потік породіль, що охоче сплачують фіксовані суми до «кишень» лікарів, виступає гарантом їхнього фінансового процвітання.

Звісно, прибутки регіональних лікарів значно нижчі, ніж у лікарів столичних.

Так, до рейтингу найзаможніших лікарів м. Києва потрапив головний лікар пологового будинку № 5 М. Макаренко, в декларації якого зафіксовано 2 будинки в передмісті, 3 земельні ділянки, джип «Land Cruiser» і гараж на 90 кв. м. Головний лікар Перинатального центру м. Києва В. Біла задекларувала близько 2 тис. кв. м нерухомості.

За переконанням О. Устінової, зламати систему зможе лише нова система, яка запрацює з 2020 року. Коли кожна майбутня породілля гарантовано отримуватиме державний пакет. Окрім того, питанням некомпетентності лікарів займатиметься Національна служба здоров’я, яка начебто зможе позбавляти лікарів права займатися лікарською практикою за вимагання хабара.

За лаштунками онкоцентрів

Нагадаємо, що пані Устінова й раніше звертала увагу на «тіньову» проблему хабарництва поміж лікарів «престижних» медичних центрів України.

Згадаємо хоча б її статтю «Корупційний рецидив в Інституті раку», присвячену питанню ілюзорного «оновлення» керівного складу Інституту, яка з’явилася на сторінках «Української правди» ще в листопаді 2017 року.

До речі, запит пані Устінової мав резонансний відгук.

На сторінці Національного інституту раку відразу з’явилось Офіційне спростування недостовірної інформації про Інститут раку, в якому закиди членкині ГО «ЦПК» були названі відвертою брехнею.

Особливо цікавий вигляд має переконання авторів цього спростування про те, що «Будь-яка людина, що присвятила більшу частину свого життя роботі, здатна накопичити гроші та купити те, що вважає за потрібне». Це твердження було вжито щодо родини головного лікаря пані О. Колеснік, яка 2016 року задекларувала 2 квартири, 3 автівки «Volvo» і близько 50 тисяч доларів готівки. Стосовно останньої цифри керівництвом Інституту теж було подано спростування: «Підкреслюючи наявність готівки у сумі 50 тис доларів Устінова знову збрехала. У декларації О. Колеснік готівкова сума становить лише [пожирнення наше – А. Г.] 38 тис. доларів».

І це незважаючи на проблему постійного недофінансування медичних закладів.

У числі «недофінансованих» й дитяча лікарня «ОХМАТДИТ», де, за інформацією О. Устінової, за лікування онкохворих дітей вимагають по 5 тисяч доларів.