Українська наука: від сьогоднішньої кульгавості до майбутнього параліча

2008-1-1_jpg_pagespeed_ce_0_LZ4C343WОлександр ГАБОВИЧ, доктор фізико-математичних наук, Інститут фізики НАН України, gabovich@iop.kiev.ua

2008-1-2_jpg_pagespeed_ce_tysAPZnX0lВолодимир КУЗНЄЦОВ, доктор філософських наук, Інститут філософії НАН України, vladkuz@mail.itua.net

Кілька місяців тому автори проходили поруч із червоним корпусом Київського національного університету імені Шевченка — колишнім осередком української вченості та джерелом якісної освіти. Назустріч йшов чоловік, який активно роздавав молодим людям, на вигляд студентам, рекламний буклет. Хоч автори вже давно посивіли, вони теж узяли із цікавості безкоштовний зразок сучасної поліграфічної продукції. Цей буклет під цинічним гаслом «Ученым можешь ты не быть, но курсовую сдать обязан» пропонував платні послуги з написания курсових, контрольних і, навіть, дисертацій. Тридцять п’ять років тому в червоному корпусі розташовувалися наразі немодні фізичний, радіофізичний, механіко-математичний, хімічний та біологічний факультети. Переконливим доказом «застарілості/не модності» цих, у наш час елітних, факультетів можна вважати ту сумну обставину, що в 2007 році кількість абітурієнтів, бажаючих стати фізиками, радіофізиками, механіками та математиками, впершеза роки існування університету була меншою за кількість студентських вакансій. Нині у цьому корпусі знаходяться філософський, юридичний, економічний та соціологічний факультети. Тому курсові, контрольні та дисертації пропонувалися саме з економіки, права, соціології, філософії та філології. Можна стверджувати, що розповсюджувався товар у такому місці, де на нього був попит. У буклеті вказані адреса, два стаціонарних телефонних номери та один мобільний. Отакі справи.

Виникає риторичне, але, тим не менш, слушне питання: невже керівники держави і науки не помічають цей роками триваючий злочин. невже їм ніколи про нього не доповідали підлеглі, які кожного дня пішки дістаються до станцій метро?

Не будемо торкатися курсових та контрольних робіт, тому що це стосується переважно занехаяної та спотвореної вищої освіти. Ми ж-бо обговорюємо науку per se, перепусткою до вищих щаблів якої слугують дисертації…

Читати повний текст статті

Джерело:  Журнал ЕКОНОМІСТ №1 Січень 2008р.