В Україні не виробляються продукти, які можуть завдати шкоди людині – вчений

Українські фермери можуть істотно збільшити рентабельність своєї продукції, як мінімум на 4 мільярди гривень на рік. Для цього достатньо лише почати використовувати нові біотехнології, запевняють вчені. Чи це насправді так, радіостанція «Голос Столиці» дізналася в директора Інституту харчових біотехнологій та геноміки НАН України Ярослава Блюма.

Нині держава використовує не увесь потенціал біотехнологій у галузі рослинництва. Таких висновків дійшли співробітники Національної академії наук. Запровадження новітніх сільськогосподарських біотехнологій змогло б забезпечити швидкий технологічний та продуктивний поступ України. З погляду економіки – це 1 % прибутку ВВП держави.

Біотехнології можуть збільшити врожайність таких культур як кукурудза, цукровий буряк, ріпак та соя. Річний приріст врожаю потенційно може становити 1,5-9,5 % від загального виробництва. Крім того, додатковою перевагою від впровадження таких технологій буде скорочення використання гербіцидів на 4-7 %. Вiдповiдно, це матиме позитивних ефект на екологію.

Українські аграрії зацікавлені у використанні новітніх біотехнологій, оскільки з точки зору комерції – їм це дуже вигідно. Але чому цей потенціал не використовується у повній мірі у сільському господарстві України, радіостанція «Голос Столиці» дізналася в директора Інституту харчових біотехнологій та геноміки Національної Академії Наук України Ярослава Блюма.

«Голос Столиці»: Розкажіть трошки детальніше, про які саме біотехнології йдеться?

Ярослав Блюм: Мова йде про ті культури, які на сьогоднішній день розповсюджені на сільськогосподарському ринку багатьох країн і вирощуються з кожним роком на дедалі більших площах. У першу чергу, це індустріально розвинуті країни Північної Америки, Латинська Америка, дві країни Європейського Союзу – Іспанія і Португалія, – а також країни Південно-східної Азії, які дуже швидко технологічно розвиваються.

«Голос Столиці»: Давно вже точиться дискусія про те, чи варто вирощувати продукти ГМО. Наскільки безпечні ці біотехнології для споживачів?

Ярослав Блюм: Ті культури, які були допущенні на сільськогосподарський ринок, пройшли відповідні випробування, як і всі інші продукти харчування. І я переконаний, що ті продукти, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини, не вирощуються.

«Голос Столиці»: Якщо біотехнології можуть дати такий результат (більший врожай, приріст ВВП), то чому тоді досі в Україні вони не такі популярні?

Ярослав Блюм: Питання дуже просте, і водночас дуже складне. Непопулярні – оскільки існують певні побоювання щодо того, що усе це може мати негативний вплив на здоров’я людини. Громадськість це питання дуже інтенсивно обговорює, а фахівці не завжди можуть дати об’єктивну оцінку, у силу своєї заангажованості, або через незнання фактичного матеріалу щодо можливого впливу цих речовин на здоров’я людини і стан навколишнього середовища. Тому уся ця історія обростає довгою бородою, адже дискусії точаться вже протягом понад 10 років, а віз і нині там. А посіви сільськогосподарських культур, створені на основі генетичної інженерії, кожен рік додають 9-10 %. І торік площа посівів таких культур у світі знову зросла майже на 10 %.

«Голос Столиці»: Коли українці почнуть довіряти науковцям з приводу тих самих генно-модифікованих продуктів?

Ярослав Блюм: Питання зводиться не лише до довіри науковцям. Нам дуже хотілося б, аби громадськість більше довіряла. Адже довіри потребує той, хто професійно орієнтується в тому, чи іншому питанні. А на питання «коли почнуть довіряти науковцям», мені важко відповісти, тому що в нас існують і певні упередження. Іноді виникає запитання, чи не зіставні можливі наслідки використання біотехнологій із наслідками Чорнобильської катастрофи, чи не відіб’ється це на здоров’ї людини? І такі упередження наростають, як сніжна глиба. Тому, звісно, потрібен час і для науковців, і для громадськості. Для того, аби зробити кроки назустріч одне одному і знайти порозуміння у цих питаннях.

«Голос Столиці»: Куди можна буде реалізовувати культури, які вирощувалися із застосуванням біотехнологій? Вони не потраплять під заборону?

Ярослав Блюм: Коли ми говоримо, припустимо, про Європейський Союз, то окремі країни вирощують генетично-модифіковані культури, а багато країн ЄС їх не вирощують у силу того, що в них також є свої упередження чи якісь питання. Але при цьому ми закриваємо очі на те, що в Європейському Союзі зареєстровано понад 25 видів різних генетично модифікованих рослин: і продуктів харчування, і кормів. Вони вільно функціонують на європейському ринку як продукти харчування для нас, для людей, і для сільськогосподарських тварин, як корми. І це ті самі культури, про які зараз йде мова. Генетично-модифікована соя, кукурудза і ріпак, цукровий буряк.

Біотехнології, які можуть підштовхнути українське сільське господарство, поки не надто популярні в Україні. Оскільки цей напрямок вважається досить дорогим і передбачає тривалі дослідження. Крім того, серйозною проблемою впровадження біотехнологій є той факт, що багато українських підприємств не мають виходу на світовий ринок.

Джерело: http://newsradio.com.ua