Вирішення проблем поліпшення ситуації з якості води, ґрунтів і повітря в Україні та країнах Європейського Союзу: порівняльний аналіз

Програма захисту довкілля в країнах ЄС

У розвинутих країнах Європейського Союзу вже давно впроваджена та діє розгалужена програма захисту довкілля. Вона враховує і вирішення проблем, пов’язаних з якістю води, станом атмосфери та ґрунтів. Та щоб досягти сучасного високого рівня розвитку технологій захисту довкілля, європейська спільнота пройшла довгий шлях.

До кінця 80 років минулого століття для відтворення екологічного балансу в більшості країн Європейського Союзу використовувалась лише так звана технологія «кінець труби» («end of pipe» – англ.). Це технологія, при якій боротьба із забрудненням концентрується на очищенні стічних вод або фільтрації повітря безпосередньо перед викидом у навколишнє середовище. За такого підходу екологічна ситуація досягла критичної відмітки.

Наприклад, в 1986 році при пожежі на великому хімічному підприємстві у швейцарському місті Базель у річку Рейн потрапило 30 тонн пестицидів, ртуті та інших хімікатів. У результаті чого вода в найбільшій транспортній артерії Європи набула рожевого кольору, загинуло біля півмільйона особин риби, а деякі види риб просто зникли. Після ще декілька великих промислових та екологічних катастроф.

З 1990-х років минулого століття уряди держав ЄС переходять від антикризового управління до профілактичного попередження забруднень і застосування програм комплексної охорони навколишнього середовища. Згідно з цією програмою, вирішення екологічних проблем має декілька аспектів – від просвітницької діяльності до технічної та правової.

Двадцять років дії такої програми дали серйозні результати. Зріс рівень свідомості пересічних громадян щодо піклування про навколишнє середовище. Наприклад, сортуються побутові відходи, домашні тварини вигулюються на спеціально відведених площах, для проведення пікніків у парках означені ділянки, що прибираються самими відпочиваючими і т.п. У владних структурах пріоритетом вважається чисте довкілля як запорука здоров’я нації. Створені відповідні законодавчі акти та здійснюється жорсткий контроль за їх виконанням. Тобто два аспекти програми практично вирішені. Тому зараз найбільше уваги приділяється розвитку новітніх технологій у цій галузі з якомога швидшим їх упровадженням на території ЄС та подальшим технологічним трансфером в інші держави, оскільки ми живемо в єдиній екосистемі і дбати про довкілля повинні всі.

Екологія України потребує довготривалого «лікування»

Україна має пройти ще немалий шлях, аби діяльність людини в нашій країні не знищувала середовище, в якій існує. Законодавчі акти, що давно мають діяти, не завжди виконуються належним чином. На новітні технологічні розробки часто бракує коштів. Але найбільш вразливий аспект – це людський фактор. Ми знаємо, але не усвідомлюємо, що самі руйнуємо свій великий «дім» – землю, на якій живемо.

Наприклад, ще в школі всі ми вивчали кругообіг води в природі, згідно з яким кількість водних ресурсів на Земній кулі завжди є постійною. Простіше кажучи, ми вживаємо воду, яка попередньо вже була у вжитку та буде вживатись нами в майбутньому. Тому вкрай необхідно очищувати воду і до, і після використання, щоб ми та наші нащадки мали змогу споживати її і надалі.

Неналежне очищення стічних вод призводить до тотального забруднення водних джерел та зміни їх хіміко-біологічного складу. Неочищена стічна вода також потрапляє до ґрунтів і разом з пестицидами, які ми там маємо завдяки сільськогосподарський діяльності, забруднює ґрунтові води і потрапляє в їжу. Шляхом випаровування частина шкідливих речовин також потрапляє в атмосферу, яка і без того вже переобтяжена викидами з підприємств та двигунів автомобілів. Увесь цей «букет» з повітрям потрапляє в наші легені, а з опадами знову опиняється в річках і озерах, воду з яких ми п’ємо, та в ґрунти, продукти з яких споживаємо. Звісно, сукупність цих факторів не може не вплинути негативно на стан нашого здоров’я і збільшити ризик серцево-судинних, легеневих та ракових захворювань.

Недарма, згідно з результатами наукових досліджень, стан здоров’я середньостатистичного мешканця Європейського Союзу набагато кращий, ніж в українця, зокрема й завдяки високому рівню екологічної безпеки. А наша екологія ще потребує довготривалого «лікування». Та, звісно, перш ніж вживати будь-яких заходів, необхідно провести відповідні аналізи і визначитись з планом дій.

Анна Бєляєва,
Університет Дуйсбурга-Ессена, Німеччина,
науковий консультант Науково-сервісної фірми «ОТАВА»


Науково-сервісна фірма «ОТАВА» пропонує послуги з визначення мікроелементного складу води різного походження та наявності токсичних важких металів і пестицидів у питних та стічних водах, ґрунтах і продовольчих товарах.