Нещодавно журналісти з ТСН знову використали тему раку для створення рейтингового матеріалу з назвою .
скриншот: https://tsn.ua
Директор Національного антарктичного центру України Валерій Литвинов дав . Що в дійсності говорив у ньому пан Литвинов, а що додали кореспонденти – «знавці раку», сказати складно. Дякувати Богу, що хоч разом з народними депутатами не висунули його на здобуття Нобелівської премії, бо заклювали б його чорнозаздрісники з Академії наук за мовчазної згоди столітніх академіків.
А от журналістів ТСН варто висунути на антипулітцерівську премію, оскільки таку кількість фахових помилок у декількох реченнях ще потрібно вміти зробити…
Отже, читаємо інтерв’ю і коментуємо.
Почнемо з назви: «Українські біологи створили ліки проти раку на основі мікроорганізмів з Антарктиди – Литвинов».
Слід сказати, що розробка ліків триває близько десяти років і коштує орієнтовно до одного мільярда доларів. Після того як науковці знайшли речовину з лікувальною дією, вона має пройти стадію доклінічних і три стадії клінічних досліджень. На кожній цій стадії потенційні ліки можуть не витримати тестування та процес їх розробки буде відразу зупинений.
Далі читаємо: «Ліки стануть доступними для людей після проведення доклінічних досліджень». Це означає, що ліків ще немає і ймовірність їх отримати дуже низька…
Отже, українські біологи ще не створили ліків від раку, їх поки немає, і малоймовірно, що вони будуть.
«…Скажімо, наш біологічний інститут Університету імені Шевченка отримав ліцензію на «Меловіт». Вони на свинях випробували. От свиня опоросилася, і з 20 поросят 3-4 обов’язково помруть. А під впливом цього препарату жоден не помер».
Кореспонденти-«фармацевти» пишуть, що клінічні дослідження ще не проводились… Але потім ідеться про свиней, на яких випробовується препарат. Але ж, як відомо, тварини використовуються в доклінічних дослідженнях…
Виникає запитання: так проводили доклінічні дослідження потенційного препарату від раку чи ні?
Довідка. Доклінічні дослідження досить дороговартісні. Вони включають в себе встановлення фармакологічної ефективності лікарського засобу, вивчення фармакокінетики (абсорбція, розподіл, метаболізм, виведення (так зване ADME)), токсикологічні дослідження – визначення наявності потенційного ризику під час застосування людиною. Для проведення досліджень лабораторія повинна бути певним чином сертифікована за системою GLP (належної лабораторної практики). Доклінічні дослідження відбуваються строго за затвердженими протоколами і відповідно до українських законів. Наприклад, фармакокінетика проводиться на великих тваринах, собаках та кролях…
Читаємо далі…
«– Тобто ці ліки не тільки від раку? – Вони протизапальні, протистресові й протионкологічні»
Якщо вже говорити про багатофункціональність ліків, то можна припустити, що пан Литвинов з колегами запропонували новий БАД.
Подібні препарати теоретично зменшують імовірність захворювання на рак, але не лікують від раку. Очевидно, це банальний БАД.
Довідка. — спеціальний харчовий продукт, призначений для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціонів харчування чи харчових продуктів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, лікувально-профілактичних властивостей для забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій організму людини.
Те, що це БАД, опосередковано підтверджує експеримент на свинях. Цілком логічно цей препарат був застосований у тваринництві, де набагато простіше й дешевше отримати дозвільні документи на його використання.
Знову наступають на одні й ті самі граблі кореспонденти-«всезнайки». Не мають вони бажання звертатися за консультацією до незалежних фахових експертів. Хоча, як мінімум, могли б в інтернеті ознайомитися з публікацією «Коротко про сучасну технологію розробки ліків».
Сергій Мейша