Академічне підприємництво в Україні

У 2015 році побачила світ робота Александера Кнута та Ольги Красовської «Академічне підприємництво в Україні» – друга публікація із серії робіт, присвячених тематиці «МСП як двигун економічного зростання – на шляху до сучасної державної політики у сфері малого та середнього бізнесу в Україні».

Серія робіт є спільним проектом Фонду Фрідріха Науманна за Свободу та компанії «Berlin Economics».

У першій публікації визначено принципи комплексної та цілісної політики щодо розвитку МСП, друга – проливає світло на специфічну частину малого та середнього бізнесу, яка досі в Україні була поза увагою. На думку авторів, «Академічне підприємництво в Україні» спрямоване не стільки на формування державної політики, скільки на надання конкретних рекомендацій для відданих справі людей у галузі науки і вищої освіти України.

Наводимо уривок з роботи «Академічне підприємництво в Україні». Також читач може ознайомитися з повним текстом цієї публікації.

«…Академічне підприємництво є способом передачі знань і технологій від наукової та освітньої сфер до приватного бізнесу, що, у свою чергу, сприяє підвищенню інноваційності та конкурентоспроможності економіки, особливо в секторі малих і середніх підприємств (МСП). Саме тому багато країн роблять підтримку академічного підприємництва частиною своєї політики підтримки МСП. У той же час, в Україні на найвищому політичному рівні академічне підприємництво обговорюється не надто активно.

Щоб привернути більше уваги до цього питання, ми ініціювали дослідження, присвячене академічному підприємництву в Україні. Міжнародна група експертів провела низку інтерв’ю з посадовцями, керівниками деяких провідних ВНЗ та наукових парків України, провідними вченими Національної академії наук України, представниками українських фірм венчурного капіталу й неурядових організацій, які покликані сприяти академічному підприємництву в Україні. Результати дослідження та провідний міжнародний досвід у цій сфері дозволили нам напрацювати низку рекомендацій, які могли б сприяти розвитку академічного підприємництва в Україні. Запропоновані нами заходи можуть бути реалізовані окремими учасниками академічного підприємництва та інституціями, вони не вимагають значних додаткових ресурсів чи суттєвих змін у державному регулюванні, що спрощує їхню практичну імплементацію. З метою розвитку академічного підприємництва в Україні ми рекомендуємо здійснити такі кроки:

  • Об’єднати всі наявні ресурси (людські, організаційні, фінансові) існуючих наукових парків та департаментів із питань розвитку та підтримки підприємництва, що дозволить зробити систему підтримки академічного підприємництва більш ефективною;
  • Сформувати чітке бачення, визначити амбітну місію та створити бренд, які здатні актуалізувати існуючі зобов’язання та очікування, а також допомогти в ідентифікації феномену академічного підприємництва;
  • Залучити міжнародних партнерів, які відомі своїми успіхами у створенні дієвої екосистеми академічного підприємництва;
  • Створити «взірцеві» успішні спіноф проекти. Декілька історій успіху сприятимуть розвитку підприємницької культури в науковій та освітній сферах;
  • Навчання підприємницьким навичкам повинно стати одним із пріоритетів для українських університетів;
  • «Розблокування» наукових знань установами, які не здатні забезпечити практичне використання наявних у них патентів.

Усі ці кроки можуть стимулювати розвиток екосистеми академічного підприємництва. Фокусування зусиль на цих напрямках діяльності означає зменшення уваги до інших, побічних, видів діяльності, які відволікають від досягнення успіху (наприклад, дискусії про передачу прав інтелектуальної власності від однієї державної установи до іншої забирають занадто багато часу та зусиль). Наукові парки, які намагаються отримати акції академічних спіноф компаній насправді перешкоджають їхньому зростанню та доступу до фінансування. Поліпшення державного регулювання і державної політики 2 стосовно академічного підприємництва – важливі, але витрачання часу на обговорення й оцінку державної політики заважає дослідникам стати справжніми підприємцями. У цій сфері достатньо місця для самостійних дій, тому представники наукового та освітнього секторів України можуть негайно почати імплементацію передових міжнародних практик у сфері академічного підприємництва, надихаючи політиків своїми історіями успіху…»

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі