Купівля меблів у торговельній мережі так званого елітного класу, на превеликий жаль, ще не запорука того, що вас нагло не обдурять. Іноді пересічному покупцеві важко й уявити, що відома «італійська» компанія, на зразок Cavio, яка «поєднує неповторний стиль та старовинні традиції знаменитої італійської майстерності…» (цитата з їхнього сайту), займається елементарним шахрайством, обманом покупців, а її топ-менеджмент організовує торгівлю за правилами блошиного ринку.
Нещодавно я купив крісло в магазині «Cavio», що знаходиться в меблевому центрі «4ROOM» (м. Київ). Симпатичний продавець Юля щиро запевняла, що мені привезуть нове крісло прямісінько зі складу і зовсім-зовсім не те, що стоїть у них уже декілька років у магазині як зразок. На мої слова, що жити цей меблевий виріб буде не довго під вагою моїх 114 кілограмів та що я зможу відрізнити реставрований стілець від нового, Юля з упевненістю відповіла, що все буде ОК і що у мене буде новісіньке крісло.
Крісло привезли відреставроване… Повернув я його з неприємними коментарями про елітну китайсько-румунську фірму «Cavio» та її брехливих українських продавців. Це засмутило Юлю і зовсім не вплинуло на її українське, явно не італійське, начальство. Бог з нею, з Юлею, з молодою дівчиною, що бреше покупцям. Хоча розумно було б чесно визнати, що крісло браковане, і надати покупцеві додаткову велику знижку. Рано чи пізно хтось би його і купив. Бачили б очі, що купували.
Мова йде не про топ-начальство Юлії невідомого походження, яке фінансово не вибачилось перед обдуреним покупцем. «Вивчене за кабана» начальство прямує з нами в Європу на «крутих», реставрованих, як моє колишнє крісло, лексусах, так і не зрозумівши основного принципу західного бізнесу: бізнес потрібно вести чесно.
Нині, коли економічна ситуація в Україні нестабільна, всі імпортери намагаються продати товар, що стоїть у них в магазинах, і не створюють великих запасів нових меблів.
Хочу поділитися своїм досвідом, як відрізнити реставровані дерев’яні меблі від нових. Варіант перший – найпростіший. Якщо ви вирішили придбати дорогі дерев’яні меблі, спробуйте непомітно сфотографувати мобільним телефоном дефекти обраних вами меблів, що стоять у магазині як зразок. Фотографувати потрібно не лише великі дефекти, тріщини (фото 1), а й малопомітні подряпини, вм’ятини тощо. Річ у тім, що велику тріщину реставратор реставрує, зашпаклювати ж усі дрібні пошкодження практично неможливо. Вдома, використовуючи фото, шукайте дрібні пошкодження на меблях. Знайдете – значить меблі не нові, не зі складу.
На фото 2 бачимо вже відреставрований, без великої тріщини на спинці стілець. Знайти цю тріщину теж нескладно, оскільки реставратори Cavio малокваліфіковані, працюють прямо в меблевих складах. Високоякісна реставрація коштує дорого! Піднесіть своє крісло під гарне світло і розгляньте реставровану велику тріщину під різними кутами. На місці колишньої тріщини ви знайдете ледь помітне заглиблення. Проведіть пальцем по верхній поверхні бильця стільця і ви відчуєте, що ліва (нереставрована) поверхня гладенька, а права (реставрована) – шорстка.
Другий спосіб можна використовувати, якщо у вас не було змоги побачити (сфотографувати) свої меблі перед тим, як їх купити.
Для довгої експлуатації стільців критично важливі з’єднання різних дерев’яних частин. Якщо ці з’єднання пошкоджені, то рано чи пізно стілець зламається. Високоякісна реставрація передбачає, що стілець потрібно повністю розібрати і знову склеїти. Зрозуміло, що в Cavio на це не наважаться. Дорого. Отже, ви зобов’язані в першу чергу дуже уважно вивчити місця з’єднань дерев’яних частин вашого стільця. Чи не має там тріщин? У нових меблях не повинно бути тріщин в місцях з’єднань, вони повинні бути рівномірно пофарбовані.
Як вирішують проблему «майстри» з Cavio? Вони не розбирають стілець, а замазують щілину шпаклівкою. Зрозуміло, що місце з’єднання не зручне для шліфування, і якщо уважно придивись, то видно буквально шматки шпаклівки (фото 3).
Сподіваюсь, що читачі в коментарях розширять запропонований мною перелік простих порад щодо боротьби з недобросовісними продавцями меблів на зразок італійської фірми «Cavio».
З повагою, Сергій Пустоський