Купуєте ви картоплю на базарі, чи смакуєте картоплею фрі в ресторані, у вас не виникала думка, чи перевіряв хтось цю картопельку на вміст фунгіцидів і гербіцидів? Скільки літрів різноманітної хімічної отрути було вилито на поле, де вона виросла?
Адміністрація Байдена 19 серпня 2021 р. оголосила, що інсекцид хлорпірифос буде заборонений, оскільки він викликає неврологічні пошкодження у дітей. Хлорпірифос – це фосфор органічна речовина, яка із середини 1960-х рр. широко застосовується для обробки кукурудзи, соєвих бобів, яблук, броколі, спаржі та інших сільськогосподарських рослин.
У США та Європейському Союзі введені істотні обмеження на застосування хлорпірифосу в домашніх умовах, оскільки хлорпірифос токсичний для більшості тварин і людини. У деяких країнах ЄС використання хлорпірифосу взагалі заборонено. Проведені дослідження показують, що через негативний вплив інсектициду діти народжуються з меншою вагою, зниженим коефіцієнтом інтелекту та з іншими проблемами. Громадськість США тривалий час боролася за заборону застосування хлорпірифосу.
В Україні використання хлорпірифосу не контрольоване. Цей інсектицид можна без проблем купити і поливати ним садок чи городину «як з відра». Не дивуєтесь, що я написав «як з відра». Нещодавно мій знайомий розповів, як в селі деякі господарі вирощують картоплю «на продаж», щедро удобрюючи землю гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами. Гарненька виростає картопля, але самі господарі її не їдять, у них є для себе окрема ділянка дрібненької картоплі, вирощеної без хімії. Зрозуміло, що ці господарі агрохімію не вивчали й обробляють городину за принципом «чим більше, тим краще».
Або інший приклад: везуть у Київ полуницю із Закарпаття, а щоб у неї був «товарний вигляд», рясно поливають ящики з ягодами фунгіцидом. Таких прикладів неконтрольованого та неграмотного використання отрутохімікатів дуже багато.
«Чи можна визначити вміст токсичних речовин в овочах та фруктах, які ми купуємо?» – запитав я у Миколи Вольвача, керівника аналітичної лабораторії Науково-сервісної фірми «ОТАВА». «Так, можна, – відповів він, ‒ але вартість цього складного аналізу перевищуватиме вартість мішка картоплі». Подібні дослідження можуть собі дозволити або заможні люди, або надзвичайно дорогі ресторани.
Читач може заперечити мені, що можна купувати органічні овочі та фрукти. Але, по-перше, органічні продукти не такі вже органічні, як хотілося б. По-друге, їх ніхто не перевіряє на вміст токсичних речовин.
Великі українські сільськогосподарські підприємства, які експортують свою продукцію в Європу, контролюють вміст агрохімікатів у своїй продукції, оскільки в європейських покупців досить строгі вимоги до її якості. Бажано купувати овочі й фрукти, якщо є змога, у цих підприємств.
Як контролювати якість продукції, яку продають на базарі?
У першу чергу цим повинна перейматись держава. У США з хлорпірифосом розбирається Управління з охорони навколишнього середовища США (EPA). Що робить наша Держпродспоживслужба, як вона контролює якість продукції на базарах, мабуть, їй самій і відомо.
Я більшу надію покладаю на громадськість. Бажано запозичити досвід США. Якість харчових продуктів, дієтичних добавок поряд з державними органами перевіряють також незалежні організації і видають виробнику відповідний сертифікат. Подібні сертифікати можна видавати українським фермерам і купувати їхню продукцію в спеціалізованих магазинах.
З ТУРБОТОЮ ПРО ВАС,
НВЦ фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»: виробництво нових фітопрепаратів: Вікторін (адаптоген, імуностимулятор), Сонормін для покращення сну та Простатонормін для профілактики і реабілітації захворювань простати; тридцятирічний досвід українських вчених; виробництво згідно з GMP на фармацевтичній компанії «Астрафарм».
#БАДи #БАДы #фітопрепарат #фитопрепарат @Dobradija #Добрадія #ТурботаПроВас❤️ #зож #здоровье #биодобавка
д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка «НВЦ фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України