детский интернет-магазин

Як російськомовні дитячі інтернет-магазини втрачають своїх клієнтів…

Не вдаючись до ретроспективного аналізу, зазначу, що на теренах України нині сформувалась загрозлива ситуація двомовності. Більшість громадян не усвідомлює факт прихованої асиміляції через російськомовні інтернет-магазини. У статті С. Мейші «Вас принципово не хочуть обслуговувати вашою рідною українською…» вже було підняте питання захисту прав споживачів відповідним Законом України. У свою чергу мені б хотілося поглянути на важливість мовного питання для сучасних батьків, які купують товари в дитячих інтернет-магазинах. Я звернулася до них (мною було опитано близько 30 осіб) з такими запитаннями:

1) Яким дитячим інтернет-магазинам ви надаєте перевагу?

2) Чи має для вас значення мова обслуговування?

3) Якими є ваші дії при порушенні права на отримання інформації про товар українською мовою?

Усіх опитних умовно поділимо на такі групи:

  1. Займають цілком пасивну позицію. (Цікаво, що ця група людей давала відповіді переважно російською мовою).
  2. Невдоволені фактом присутності іноземної мови у сфері обслуговування, однак до рішучих дій не вдаються.
  3. Ведуть «мирну» боротьбу методом відмови від купівлі товарів у конкретних інтернет-магазинах, а також за допомогою поширення про них відповідної інформації у соціальних мережах та ін.
  4. Прихильники наступальних дій: звертаються до суду.

Найбільшою популярністю користуються такі дитячі інтернет-магазини, як Kurumi, Pampik, Infant, Yourhappy, Антошка, Luchik та ін.

Для першої і другої групи осіб характерним є таке твердження: якщо певний товар відповідає бажаному співвідношенню «ціна – якість», то не важливо, якою мовою він пропонується. З тією різницею, що респонденти другої групи бажають отримувати послуги українською мовою.

facebook1

Джерело: facebook.com

(Інформатор відзначає свою толерантність щодо питання використання будь-якої мови у приватному житті, однак зазначає, що відкрита зневага до української дуже ображає: «Так, неначе мене самого образили».)

facebook2

Джерело: facebook.com

(За періодичного користування послугами різноманітних сайтів респондент підтримує створення «дотепного» україномовного дитячого інтернет-магазину.)

Для третьої групи осіб властиво відстоювати права української мови. На їхню думку, такі дитячі інтернет-магазини, як Pampik, Infant.kiev.ua, Yourhappy.com.ua та ін. або ж відверто ігнорують звернення громадян, або ж «годують» їх порожніми обіцянками. Наприклад, одна моя знайома впродовж року зверталась до адміністрації Pampik.com через листи, дзвінки й коментарі. Зрештою, відсутність бажаної реакції змусила її відмовитись від одержання послуг сайту. Протест був висловлений нею в соціальній мережі «Facebook».

У своєму дописі через просту математику дівчина спробувала показати, що втрата одного клієнта в середньому варта компанії 36-40 тис. грн. на рік, а за 2-3 роки (період придбання дитячих підгузків, сумішей та ін.) ця сума сягає 108-120 тис. грн. Її ініціативу підтримали десятки друзів. Ці дії мали звернути увагу власників інтернет-магазинів на чинне законодавство і, відповідно, мали примусити їх оновити мову стартової сторінки, наявних послуг та товарів. Як наслідок, у коментарях з’явилася відповідь директора Pampik.com Шахіна Мусаєва.

facebook3

Джерело: facebook.com

(У своєму коментарі спочатку адміністратор, а пізніше й директор компанії «Pampik.com» Шахін Мусаєв запевняють авторку посту в тому, що оновлена версія сайту має з’явитися в червні 2017 року. Вони дякують їй за висловлені зауваги, говорять про те, що розуміють важливість існування україномовної версії дитячого інтернет-магазину.)

Як бачимо, він пообіцяв запустити оновлену версію сайту ще в червні 2017 року. Нині, зайшовши на офіційний сайт цього магазину, бачимо той самий російськомовний варіант головної сторінки.

Подібні звернення не є одиничними випадками. Однак, на жаль, відповіддю на більшість із них є стандартне формулювання: «Дякуємо, що обрали наш магазин та допомагаєте нам стати кращими». А коли впродовж тривалого часу прохання людей залишаються без відповіді – втрачається мотивація.

facebook4

Джерело: facebook.com

(Респондент відзначає, що при необхідності замовлення конкретної марки одягу найбільш зручними є дитячі інтернет-магазини. Зазначає, що питання мови є для нього принциповим. Наголошує, що відсутність україномовної версії тих чи інших сайтів розчаровувала та спонукала до написання листів з відповідними побажаннями адміністрації. Однак відсутність бажаної реакції згодом призводила до втрати мотивації.)

На думку четвертої групи осіб (активістів) наявність в українському інтернет-просторі сотень дитячих російськомовних магазинів свідчить, що індивідуального протесту замало. Вони обирають більш радикальний шлях – шлях звернення до суду. Один із них надіслав нам зразок стандартного юридичного алгоритму звернення громадян до суду:

facebook5

На моє питання: «Чому, власне, виникає така крайня необхідність – звернення до суду» він відповів, що без публічного розголосу інформація не доходить до власників. Бувають випадки, коли директори магазинів впевнені у правомірності своїх дій через невірне трактування чинного законодавства юристами.

facebook6

Джерело: facebook.com

(Інформатор запевняє, що радикальний метод боротьби виникає тоді, коли інформація не доходить до зацікавлених осіб – власників. До того ж існує небезпека неправильного трактування чинного законодавства юристами.)

Вони вважають, що судовий позов буде ними виграний через право кожної людини використовувати ту мову, якою вона володіє. Однак за чинним законодавством це не поширюється на організації, що отримали державну ліцензію на продаж товару і взяли на себе низку зобов’язань, у тому числі й обов’язок надавати інформацію про товар українською мовою.

На офіційній сторінці Святослава Літинського в соціальній мережі Facebook від 29 листопада 2017 року з’явився допис про те, що суд задовольнив його позов проти магазину «Антошка». Оновлена версія сайту має з’явитися за півроку. Паном Святославом було виграно не одну судову справу. Він запевняє, що головне не боятись відстоювати свої права.

Насамкінець зазначимо, що ситуація агресивного домінування російської мови склалася історично, внаслідок низки заборон, мовних указів, гонінь проти її носіїв тощо. Створення негативного кліше щодо «менш вартісного» сусіда, у тому числі й щодо його «малоросійського наріччя», було обумовлено політикою етатизму російського уряду (мала різні форми спочатку в Російській імперії, а потім і в Радянському Союзі).

Свого часу твердження про те, що українська є менш престижною, ніж російська, позначилось на самосвідомості українців, вплинула й на державотворчі процеси. Нині ми бачимо наслідки цієї мовної політики у сфері послуг, українському сегменті Інтернету та ін.

На жаль, з боку держави відсутній необхідний контроль у сфері інтернет-бізнесу. Тому зусиллями багатьох активістів здійснюються поступальні кроки у боротьбі проти дискримінації україномовних споживачів. Оголошується бойкот російськомовним інтернет-магазинам (у тому числі й дитячим), щоденно штурмується адміністрація сайтів десятками звернень, листів і коментарів.

Незважаючи на те, що деякі дитячі товари є важкодоступними та, на перший погляд, їх можна придбати лише в спеціалізованих російськомовних інтернет-магазинах, підтримка україномовних дитячих інтернет-магазинів є вагомим складником у боротьбі проти засилля російськомовних сайтів, проти прихованої русифікації.