дискримінація україномовного покупця на prom.ua

Коли PROM.UA припинить дискримінацію україномовного покупця?

Сьогодні покупці дедалі частіше надають перевагу онлайн-шопінгу. І не дивно. Адже, по-перше, це економія часу; по-друге, велика різноманітність пропозицій; по-третє, товар можна купити, як правило, дешевше, ніж у звичайному магазині. Звісно, кожен плюс має прихований мінус, й онлайн-покупки не завжди виправдовують очікування. Але ця стаття, власне, не про інтернет-магазини, а про українську мову. Здивовані? Гадаєте, як це стосується онлайн-шопінгу? Стосується цілком і повністю.

За результатами статистичного дослідження, у 2017 році українці онлайн найчастіше купували одяг, взуття та аксесуари.

найчастіше купували у 2017 році

Зображення https://mind.ua

Цей скриншот зображує інфографіку згідно зі статистичним дослідженням щодо найпопулярніших груп товарів, які купували українці у вітчизняних Інтернет-магазинах минулого року.

Що таке проекти EVO і як це стосується вітчизняного онлайн-шопінгу?

В Україні діє декілька майданчиків для онлайн-шопінгу, які поєднують між собою виробників, постачальників і продавців товарів з усієї України. Найвідоміші – Prom.ua, Bigl.ua та Crafta.ua. Варто зауважити, що це далеко не єдині місця для онлайн-торгівлі. Однак у цій статті піде мова саме про них. Ці комерційні майданчики є проектами компанії «EVO» – великої платформи, яка об’єднує в собі різноманітні інтернет-магазини. «І що тут такого? Це ж добре й зручно. Де тут каверза?» – запитає читач. На перший погляд, усе ніби гаразд, однак цей умисел лежить на поверхні.

Якщо переглянути сайти Prom.ua, Bigl.ua, Crafta.ua та деякі інші менш популярні сервіси, то з’ясується, що всі вони здебільшого є російськомовними.

Цікаво, що сайт самої платформи EVO має можливість вибору мови для користувача (українська або російська).

16

Скриншот https://evo.company/ua/missiya-i-cennosti/

Як показано на скриншоті, сайт компанії EVO має двомовний інтерфейс.

Одразу постає логічне запитання: чому не всі дочірні проекти EVO мають подібну опцію? Невже настільки складно й дорого додати україномовну версію сайту, чи простіше нехтувати цим?

Деякі особливо популярні ресурси, такі як Prom.ua та Bigl.ua, якось навіть розміщували україномовну рекламу свого сервісу на українських телеканалах. Реклама на регіональному телебаченні була українською мовою, а інтерфейси сайтів переважно російською. Чому так?

стартова сторінка Bigl.ua

Скриншот https://bigl.ua/

На скриншоті зі стартової сторінки Bigl.ua можна побачити відсутність переходу на україномовний інтерфейс.

Недосконалість двомовного інтерфейсу Prom.ua

Більшість може не погодитись із цим і сказати, що це маячня, адже на сайті Рrom.ua є двомовний інтерфейс, на відміну від «бігля» або «крафта». Кому не видно?

скриншот сайту Prom.ua

Скриншот https://prom.ua/

Цей скриншот сайту Prom.ua показує, що кожен користувач може обрати найзручнішу для себе мову.

Це правда і це добре. Однак цього недостатньо, оскільки підписи до багатьох товарів, характеристика компанії-виробника, описи пропозицій здебільшого подаються лише російською мовою. Так не має бути, адже це повністю суперечить статті 10 Конституції України.

Ще раз наголошуємо, що на Prom.ua двомовний інтерфейс, але компанії-продавцю цей ресурс дає можливість обрати лише одну мову для організації свого сайту – або російську, або українську. Далі все залежить від національної переконаності підприємця. Варто сказати, що не лише на Prom.ua, а й на Bigl чи Crafta деякі свідомі продавці подають описи своїх товарів та всю необхідну інформацію повністю українською. Однак таких випадків не так багато.

функція перекладу на українську на Prom.ua

Скриншот https://prom.ua/

Як видно зі скриншоту, функція перекладу сайту на українську мову доступна для всіх продавців на Prom.ua.

Фірми обирають російську версію, бо вона краще розрекламована. Та й покупці здебільшого шукають товар на російськомовних пошуковиках. На Рrom.ua створює сайти переважно малий бізнес, якому важко зробити не те що дві сторінки одного сайту, а й, власне, сам сайт. Тому маємо, що маємо. Однак було б дуже добре, якби адміністратори торговельного майданчика Рrom.ua контролювали розміщення контенту від таких продавців. Тобто, якщо магазин розміщує інформацію про свій товар на Рrom.ua російською мовою, то неодмінно він має дублюватися українською.

Отже, не складно здогадатись – за російськомовні підписи до своїх товарів передусім відповідає компанія, що розміщує інформацію на Рrom.ua.

Російськомовний інтерфейс сайтів вітчизняних інтернет-магазинів суперечить Конституції України

стаття 10 Конституції

Скриншот https://sites.google.com/site/ukrainianquestion/library_ua/movi

Цитуюємо текст статті 10 Конституції України: «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Це означає, що офіційні веб-сторінки компаній, опис товарів та їхні характеристики мають бути українською мовою, однак можуть нести додатковий підпис російською, англійською або іншими мовами лише за умови, що є головний підпис державною мовою. Але ж як боротися з тими, хто нехтує конституційними вимогами?

Законодавча українізація вітчизняних комерційних сайтів – припинення дискримінації україномовного споживача. Справа за Президентом України і Верховною Радою?

Варто сказати, що багато хто із користувачів сервісу Prom.ua нарікає на його російськомовність.

російськомовність Prom.ua

Скриншот http://prom-ua.reformal.ru/proj/?ia=610952

З огляду на те, що російська мова масово використовується в комерційному сегменті Інтернету, боротьба громадських організацій із кожним вітчизняним російськомовним інтернет-магазином є виснажливою і малоефективною.

Потрібно, щоб Верховна Рада й Президент України закріпили українську мову на законодавчому рівні для вітчизняних сайтів. Цей аспект має бути чітко визначеним і регульованим. Безумовно, не мусить бути утисків інших мов, але державній українській мові має надаватись перевага на сайтах!

У глобальній інтернет-мережі лише 0,1 % повністю україномовних сайтів. Для України, де населення близько 40 мільйонів осіб, яка має багатомільйонну україномовну діаспору у всьому світі і чия мова – одна з найдавніших, такий показник є просто ганебним.

Пане Президенте України, Верховна Радо, не будьте байдужими до українців, які не можуть отримати послугу рідною мовою. Лише ви в змозі вирішити це питання через уведення відповідних регулюючих законів і квот.